Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - міська рада) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Кримтел" до Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи: міська рада та Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", про визнання недійсними актів,

У березні 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Кримтел" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 31 травня 2002 року № 109 в частині передачі у власність Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" нежилих приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11, пр-кт Перемоги, 56, вул. Г.Сталінграду, 6 та виключити із Переліку нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 3 червня 2002 року № 111, зазначені приміщення.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Господарський суд м. Києва рішенням від 10 березня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 травня 2005 року відмовив у задоволенні позову. Справа розглянута за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З Вищого господарського суду України справа для перегляду в касаційному порядку була передана у Вищий адміністративний суд України, який прийняв справу до розгляду і своєю ухвалою від 21 лютого 2007 року вищезгадані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без зміни.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2007 року міська рада посилається на неоднакове і в даній справі неправильне застосування судом касаційної інстанції одних й тих самих норм матеріального права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

З обґрунтованістю такого висновку погодитися не можна.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсними наказів, які стосуються передачі у власність нежилих приміщень. Тобто зазначена позовна вимога ґрунтується на праві власності, що має приватноправовий характер.

Даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи положення частини 2 статті 243 КАС ухвалене у справі судом касаційної інстанції судове рішення підлягає скасуванню, а справа – направленню до Вищого господарського суду України як належного суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 157, 241- 244 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs544429) від 21 лютого 2007 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі закрити, а справу направити до Вищого господарського суду України для вирішення питання про перегляд її в порядку касаційного провадження.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.