Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В., суддів Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 910/18971/13 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" до регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву, треті особи 1) Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації", 2) Міністерство промислової політики України, за участю Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України, про визнання договору оренди № 4475 від 30.09.2009 таким, що діє до 30.09.2016 та внесення змін до п. 2 договору № 4476/01 про внесення змін до договору № 4476 від 30.09.2009 за участю представників сторін:

від позивача: Вінокурова Р.О., дов. від 08.01.2014

від відповідача: Гнатюк О.В., дов. від 15.01.2015

від третьої особи-1: Рижих С.В., від 31.12.2014, Прудкий О.В., дов. від 07.04.2014

від третьої особи-2: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Яговдік С.М.

У жовтні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" звернулося до господарського суду з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову № 157/1 від 13.11.2013, просило визнати укладений між ним та відповідачем договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 4476 від 30.09.2009 таким, що діє до 30.09.2016 та внести зміни до п. 2 договору № 4476/01 від 24.10.2011 про внесення змін до договору № 4476 від 30.09.2009 щодо терміну дії договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю приведення договору оренди у відповідність до умов чинного законодавства, зокрема п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами, внесеними Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , якими встановлено мінімальний п'ятирічний термін договорів оренди державного та комунального майна.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2014 (колегія суддів у складі: Сташків Р.Б. - головуючий, Головіна К.І., Літвінова М.Є.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4476 від 30.09.2009, укладений між ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, таким, що діє до 30.09.2016. Внесено зміни до п. 2 договору № 4476/01 від 24.10.2011 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009, укладеного між ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву шляхом викладення п. 2 Договору № 4476/01 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009 в новій редакції: "Договір оренди № 4476 від 30.09.2009 діє з 30 вересня 2011 року до 30 вересня 2016 року включно". Стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву на користь ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" 2294, 00 грн судового збору за звернення до суду з позовом 1147,00 грн за подання апеляційної скарги. Повернуто ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" з Державного бюджету України 2938, 50 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 - без змін.

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що мінімальний п'ятирічний термін дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , в тому числі і спірного договору, є встановленим в силу імперативних приписів п. 5 Прикінцевих положень вказаного Закону та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами, внесеними Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , а укладений між сторонами у справі договір оренди не може суперечити вказаним вимогам закону та має повністю їм відповідати. Положення п. 5 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" (1759-17) , який набрав чинності після укладення сторонами спірного договору оренди, передбачають право орендаря (позивач) продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років шляхом внесення змін до договору, а позивач, звернувшись з позовом у даній справі до припинення дії договору оренди, реалізував тим самим передбачене вказаною нормою закону право на продовження терміну договору оренди; в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем згоди на визначення меншого строку договору оренди, ніж законодавчо визначений п'ятирічний строк, а докази, які б свідчили про однозначний намір балансоутримувача використовувати спірне приміщення для власних потреб, в матеріалах справи відсутні. За висновком судів, зміни щодо терміну дії договору оренди мають бути внесені до договору № 4476/01 від 24.10.2011 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009, оскільки станом на час укладення договору № 4476/01 від 24.10.2011 відповідні зміни законодавства вже діяли та продовжують діяти, а в договорі № 4476/01 від 24.10.2011 сторони в письмовій формі визначили новий початок строку його дії - з 30.09.2011.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи-1 та Генеральної прокуратури України перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 30.09.2009 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (орендар, позивач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4476, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 506,10 кв.м., розміщені на 1 та 2 поверхах будівлі корпусу турбогвинтових літаків, за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94, що перебуває на балансі Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" (балансоутримувач, третя особа-1), вартість якого згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2009 становить 1 942 980,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення авіаційного тренажеру.

Пунктом 2.2. договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 30.09.2009 до 30.09.2010 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.п. 10.1., 10.4. договору).

Згідно з пп. 10.6.1. п. 10.6. договору чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

24.10.2011 та 01.11.2012 між позивачем та відповідачем укладено Договори № 4476/01 та № 4476/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009, якими сторони погодили продовжити дію Договору оренди № 4476 від 30.09.2009 на 365 днів, а саме: з 30.09.2011 до 30.09.2012 включно та з 30.09.2012 до 30.09.2013 включно.

06.03.2013 Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації" звернулося до Міністерства промислової політики України та Агентства держмайна України з листом № 48-752, в якому просило підготувати та направити на адресу РВ ФДМУ по м. Києву письмове попередження про намір ДП "Завод 410 Цивільної авіації" після закінчення терміну дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009 використовувати передане на його підставі ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" державне майно для власних потреб.

Листом № 10/2-3-561 від 09.04.2013 Агентство держмайна України, як уповноважений орган управління майном, попередило ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" та РВ ФДМУ по м. Києву про те, що після закінчення дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009 орендоване майно буде використовуватись Державним підприємством "Завод 410 Цивільної авіації" для власних потреб.

01.07.2013 регіональне відділення ФДМУ по м. Києву надіслало на адресу ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" лист № 30-06/7204, в якому повідомило останнього про неможливість продовження дії Договору оренди № 4476 від 30.09.2009 (після 30.09.2013) на наступний строк у зв'язку із відповідним зверненням власника - уповноваженого органу управління державним майном, яке було підготовлене за зверненням балансоутримувача.

23.07.2013 позивач звернувся до регіонального відділення ФДМУ по м. Києву з листом № 2027, в якому просив надати дозвіл на продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 4476 від 30.09.2009 на новий більш тривалий термін.

Однак, 12.09.2013 регіональне відділення ФДМУ по м. Києву листом № 30-06/9911 повідомило ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" про неможливість продовження Договору оренди № 4476 від 30.09.2009 та зазначило, що вказаний договір буде вважатись припиненим після закінчення терміну його дії - з 30.09.2013. Відмова відповідача у подовженні терміну дії договору оренди і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про визнання договору оренди № 4475 від 30.09.2009 таким, що діє до 30.09.2016 та внесення змін до п. 2 договору № 4476/01 про внесення змін до договору № 4476 від 30.09.2009 щодо терміну дії договору оренди.

Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необхідності приведення договору оренди у відповідність до умов чинного законодавства, зокрема п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами, внесеними Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , якими встановлено мінімальний п'ятирічний термін договорів оренди державного та комунального майна, з огляду на наступне.

30.12.2009 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) (надалі за текстом - Закон № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) ), пунктом 5 Перехідних положень якого унормовано, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Як встановлено в рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (v001p710-99) у справі № 1-77/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) було надано зворотну дію нормі про п'ятирічний термін дії договору оренди державного та комунального майна, укладених до 30.12.2009. Однак, зазначене положення закону стосується лише суб'єктів малого підприємництва. Термін дії договорів оренди державного та комунального майна, які були укладені до набрання чинності вказаним Законом і орендарями в яких є не суб'єкти малого підприємництва, залишається незмінним.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГК України суб'єктами малого підприємництва є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що ТОВ "Авіакомпанія "Хорс" відноситься до суб'єктів малого підприємництва.

Крім того, підпунктом 2 пункту 3 вказаного Закону № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) внесено зміни до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої, з урахуванням внесених змін, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Наведена норма ч. 3 ст. 5 ЦК України врегульовує ситуацію, якщо акт цивільного законодавства, яким регулювалися цивільні відносини раніше, втратив чинність. Випадки, коли акт законодавства не втратив чинності, але є зміненим чи доповненим, зазначеною нормою не охоплюються.

З огляду на викладене норма частини 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) поширюється тільки на договори оренди, які укладаються після набрання чинності Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , тобто з 30.12.2009; зворотна дія вказаної норми і застосування її до договорів, укладених до 30.12.2009, в тому числі і спірного договору оренди № 4476 від 30.09.2009, виключається, оскільки це прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція щодо зворотної сили в часі законів та інших нормативно-правових актів викладена в постановах Верховного суду України від 22.11.2010 у справі № 44/182пн, від 20.06.2011 у справі № 17/241, від 20.11.2012 у справі № 44/69.

Таким чином, спірні орендні правовідносини між сторонами у справі виникли до внесення змін у норму частини 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , що виключає її застосування до спірних правовідносин, а договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4476 від 30.09.2009 з урахуванням укладених до нього додаткових угод № 4476/01 від 24.10.2011 та № 4476/02 від 01.11.2012, припинив свою дію 30.09.2013.

Однак, наведеного не було враховано судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди дійшли помилкових висновків про необхідність приведення договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009 у відповідність до вимог чинного законодавства щодо терміну його дії та необхідність внесення змін оренди до договору № 4476/01 від 24.10.2011 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009 щодо терміну дії договору оренди.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність вимоги позивача щодо внесення змін до договору № 4476/01 від 24.10.2011 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009 відносно терміну дії останнього, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638, ст. 654 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, додаткова угода про внесення змін до договору не може ототожнюватися із самим договором, вона є похідною від договору, але може містити істотні умови договору, доповнювати, змінювати або скасовувати певні зобов'язання, виражає волевиявлення сторін. Додаткова угода може розглядатися виключно у взаємозв'язку з основним текстом договору, вона є невід'ємною частиною договору, про що також зазначено і в п. 5 договору № 4476/01 від 24.10.2011, на підставі якого не виникли нові правовідношення, а його умови лише змінили попередні умови основного договору оренди щодо терміну його дії.

Положення наведених вище норм чинного законодавства, а саме: п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами, внесеними Законом № 1759-VІ від 15.12.2009 (1759-17) , передбачають продовження терміну дії договору оренди до п'яти років саме з дня його укладення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Однак, судами попередніх інстанцій не враховано, що укладені між сторонами договори № 4476/01 від 24.10.2011 та № 4476/02 від 01.11.2012 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4476 від 30.09.2009 фактично стосуються зміни строку дії договору, а дата укладення договору оренди є незмінною - 30.09.2009.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій помилково задовольнити позовні вимоги про визнання договору оренди № 4475 від 30.09.2009 таким, що діє до 30.09.2016 та внесення змін до п. 2 договору № 4476/01 про внесення змін до договору № 4476 від 30.09.2009 щодо терміну дії договору оренди, а висновки судів щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог є такими, що зроблені з порушенням норм матеріального права.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна юридична оцінка, не вірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, а також не застосовано норми, які підлягають застосуванню, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти в цій частині нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 у справі № 910/18971/13 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, ідентифікаційний код - 04937956) на користь Державного підприємства "Завод 410 Цивільної авіації" (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 94, ідентифікаційний код 01128297) 1218,00 грн (одну тисячу двісті вісімнадцять гривен) судового збору за подання апеляційної скарги та 1705,20 грн. (одну тисячу сімсот п'ять гривен двадцять копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідні накази.