18/448/12 Про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку - 21.01.2015 Прийняття

головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача Моцун О.П. (дов. від 08.10.2012) відповідача Колосовський Ю.О. (дов. від 12.12.2014 № 12/17) прокуратури Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 № 000606) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білецьківської сільської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у справі № 18/448/12 Господарського суду Полтавської області за позовом Білецьківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області; 2. Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі; 3. Державна екологічна інспекція в Полтавській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" за участю Прокуратури Полтавської області про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Білецьківська сільська рада звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки площею 8,84 га від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем спірна земельна ділянка використовується всупереч мети договору, визначеній в пункті 1.3., відповідно до якого мета договору - це створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної земельної ділянки, оскільки будь-які регенераційні роботи на орендованій земельній ділянці відповідачем не проводяться, натомість на вказаній земельній ділянці відбувається розміщення нових відходів, а отже остання використовується в порушення умов договору не за цільовим призначенням. Враховуючи викладене, на думку позивача, наявні підстави для розірвання спірного договору оренди землі відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" в судовому порядку та повернення позивачу земельної ділянки відповідно до положень статті 34 вказаного Закону.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.09.2012 у справі № 18/448/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2012, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2013 у справі № 18/448/12 рішення Господарського суду Полтавської області від 26.09.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

За результатом нового розгляду справи № 18/448/12 Господарський суд Полтавської області рішенням від 03.07.2013, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013, в позові відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі № 18/448/12 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.07.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 12.09.2013 скасовано, справу повторно передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області з огляду на те, що суди попередніх інстанцій всупереч приписам статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України не виконали вказівки, викладені у попередній постанові суду касаційної інстанції та не встановили, зокрема, які дії на протязі 12 років вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" для досягнення мети договору оренди земельної ділянки від 04.04.2001 № 6, а також не витребували відповідні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором, а саме - по обробленню та утилізації відходів, очищенню території орендованої земельної ділянки, та створенню регенераційної площадки по переробці відходів.

Господарський суд Полтавської області за результатом нового розгляду справи № 18/448/12 рішенням від 20.05.2014 (суддя Кульбако М.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 (колегія суддів: головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Потапенко В.І. Пушай В.І.), в позові відмовив у зв'язку з відсутністю правових підстав для розірвання укладеного між Білецьківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" договору оренди від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку.

Зокрема, суди попередніх інстанцій зазначали про відсутність з боку відповідача порушень умов спірного договору та цільового призначення орендованої земельної ділянки, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог, враховуючи відсутність у вказаному договорі строків досягнення його мети, а також наявність в матеріалах справи відповідних доказів його виконання, а саме - здійснення робіт по обробленню та утилізації відходів очищенню території орендованої земельної ділянки, та створенню регенераційної площадки по переробці відходів.

Білецьківська сільська рада, не погодившись з судовими рішеннями, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.05.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на неповне та неналежне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають істотне значення для справи, а також невідповідність висновків судів цим обставинам, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник здебільшого керується тими ж доводами, що були викладені в позовній заяві, посилаючись, зокрема, на використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" орендованої земельної ділянки за договором від 04.04.2001 № 6 в порушення його умов та не за цільовим призначенням, що було, на думку скаржника, проігноровано судами попередніх інстанцій і потягнуло за собою прийняття невірного рішення по суті спору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 касаційну скаргу Білецьківської сільської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.01.2015.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні касаційної інстанції 20.01.2015 прокурора та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Білецьківської сільської ради від 16.03.2001, між Білецьківською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" (орендар) був укладений договір оренди від 04.04.2001 № 6, згідно з пунктом 1.1 якого орендарю надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,84 га.

За кадастровими планами (невід'ємні додатки договору) земельна ділянка має 3 самостійні конфігурації площами: 5,4579 га, 2,4847 га та 0,9024 га (пункт 1.2 договору).

За умовами пункту 1.3 договору мета оренди - створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території.

Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору орендодавець зобов'язався після державної реєстрації цього договору не пізніше 15 календарних днів передати земельну ділянку в користування землекористувача у стані, що відповідає умовам цього договору та придатну для використання за цільовим призначенням і не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою. Відшкодовувати орендарю понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки, якщо між ними з цього питання буде досягнута викладена в письмовій формі домовленість.

Орендар, в свою чергу, відповідно до пункту 2.3 договору зобов'язався, зокрема, використовувати земельну ділянку тільки за призначенням, відповідно до умов пункту 1.3 цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату в формі, яка передбачена цим договором; додержуватись режиму використання земельної ділянки таким чином, щоб це не завдало шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища і не призводило до зниження якості землі.

Відповідно до пункту 4.1 договору об'єкт оренди надається на умовах строкового платного володіння і користування строком на 25 років та договір оренди може бути пролонговано на наступний строк.

В пункті 4.4 сторонами визначено, що договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов'язань по договору, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке буде суттєво перешкоджати передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Зазначений договір оренди був нотаріально посвідчений 04.04.2001 з занесенням в реєстр за № 1191.

Відповідно до акту прийому-передачі від 16.04.2011, складеного у відповідності до пункту 1.4 договору, Білецьківська сільська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" прийняло у довгострокове платне володіння та користування вказану земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, Білецьківська сільська рада звернулась до господарського суду з вимогою про розірвання договору оренди від 04.04.2001 № 6, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія", та зобов'язання останнього повернути орендовану земельну ділянку позивачеві, посилаючись на те, що в порушення умов договору відповідач використовує земельну ділянку не у відповідності до мети спірного договору та з порушенням її цільового призначення.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідач протягом 2011 року розмістив на спірній земельній ділянці відходи ливарного виробництва, тоді як пунктом 1.3. договору метою оренди земельної ділянки визначено створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території, що, на думку позивача, передбачає очищення земельної ділянки від наявних на ній відходів, а не складування нових відходів.

Позивач стверджує, що розміщення відповідачем на спірній земельній ділянці додаткових відходів порушує також пункт 2.3. договору щодо обов'язку орендаря використовувати земельну ділянку за призначенням, відповідно до умов договору, без завдання шкоди навколишньому природному середовищу та без зниження її якості.

Поряд з цим, позивач вказує на те, що відповідачем протягом тривалого часу не проводяться роботи по створенню екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва та роботи з очищення земельної ділянки з наступним залісненням очищеної території, натомість - завозились лише додаткові відходи.

Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення при попередньому розгляді даної справи, зазначив про те, що всупереч приписам статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суди не встановили: які дії на протязі 12 років вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" для досягнення мети договору оренди земельної ділянки від 04.04.2001 № 6, а саме - для створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва, для оброблення і видалення відходів та очищення території орендованої ділянки, не встановили чи завдана відповідачем шкода об'єкту оренди та чи порушив відповідач обов'язки, визначені пунктом 2.3 договору, а також не витребували відповідні докази на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Надаючи в процесі нового розгляду даної справи оцінку обставинам справи в їх сукупності, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, беручи до уваги підстави та предмет позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання укладеного між Білецьківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" договору оренди від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку з огляду на наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтями 626, 628, 629, 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 14 та частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення договору), істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін. Орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент звернення до суду з даним позовом) визначено права та обов'язки орендодавця, а статтею 25 вищенаведеного Закону встановлено права та обов'язки орендаря, відповідно до яких, орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Частиною 1 та 2 статті 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України (стаття 32 Закону України "Про оренду землі").

Як було наведено вище, як на підставу своїх позовних вимог Білецьківська сільська рада посилається на порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" умов договору оренди від 04.04.2001 № 6, зокрема, щодо невикористання відповідачем земельної ділянки у відповідності до мети вказаного договору, тобто порушення пунктів 1.3, 2.2 та пункту договору, що полягає у нездійсненні останнім протягом тривалого часу будь-яких регенераційних робіт по створенню екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням очищеної території; використання відповідачем орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням в порушення пунктів 2.2., 2.3. договору, що полягає у завезенні відповідачем протягом 2011 року на спірну земельну ділянку додаткових відходів ливарного виробництва з допущенням погіршення її якості внаслідок засмічення додатковими відходами, та недодержання, при цьому, правил екологічної безпеки землекористування.

Свої доводи Білецьківська сільська рада підкріплює актами, листами та рішеннями, складеними відповідними органами, зокрема, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Державною екологічною інспекцією в Полтавській області, відділом Держкомзему у Кременчуцькому районі та самою Білецьківською сільською радою, які на думку останньої, свідчать про наявні з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" вищезазначені порушення.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, встановили, що допущення відповідачем істотних порушень умов спірного договору, на які посилається позивач в підставах позову, не вбачається.

Відповідно абзацу 1 частини 3 статті 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено термін "оброблення (перероблення) відходів" - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що по факту передачі земельної ділянки в оренду за договором оренди від 01.04.2001 № 6 сторонами був підписаний двохсторонній акт приймання-передачі від 16.04.2001, де було зазначено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, зазначені в додатку № 1 до договору оренди, на момент передачі характеризуються наступним:

- на земельній ділянці площею в 0,9 га були проведені несанкціоновані земляні роботи та здійснено порушення прилеглих лісовкритих земель Кременчуцького ДЛГ шляхом засипки лісових насаджень на площі близько 0,5 - 0,6 га;

- на земельній ділянці площею в 2,48 га були проведені несанкціоновані земляні роботи та здійснено порушення прилеглих лісовкритих земель Кременчуцького ДЛГ шляхом засипки лісових насаджень на площі близько 1,5 - 1,8 га;

- на земельній ділянці площею в 5,46 га були проведені несанкціоновані земляні роботи та здійснено порушення прилеглих лісовкритих земель Кременчуцького ДЛГ шляхом засипки лісових насаджень на площі близько 0,3 - 0,5 га.

Судами встановлено, що перед укладенням спірного договору оренди Білецьківська сільська рада приймала участь в комісійному виборі земельної ділянки та підписала акт вибору земельної ділянки від 11.04.2000, в якому було зазначено, що земельна ділянка відбирається у відповідності до Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року, затвердженої постановою КМУ № 668 від 28.06.1997 (668-97-п) , площа цієї земельної ділянки становить 9,5 га, знаходиться вона в урочищі Широкому Крюківського лісництва і складається з трьох частин, межує (зокрема) з землями Білецьківської сільської ради, необхідна та придатна для розміщення та організації екологічно чистої площадки по накопиченню перепаленої землі та шлаків з їх послідуючим очищенням та регенерацією (регенераційна площадка) з наступним залісненням очищеної території.

Як зазначено у пункті 2 вказаного акта, характеризуючи земельні ділянки при відборі комісія констатує, що вказані ділянки являють собою не сплановану місцевість з ярами та насипами, на яких не росте жодна рослинність; зелені насадження відсутні; наявність забруднення - забруднені через високий вміст перепаленого кремнію та дисперсного окису заліза.

Останнє засвідчує наявність відходів ливарного виробництва в урочищі Широкому та засмічення земельної ділянки уже на час відбору земельної ділянки в 2000 році та її необхідність в використанні (відібраної земельної ділянки) для реалізації відміченої Програми, затвердженої відповідною постановою Урядом, учасником якої в частині Заходів щодо використання відходів виробництва (пункт 4 Програми) і, зокрема - розроблення експериментально-промислової технології і вилучення дисперсного металу з відходів ливарного виробництва з подальшим використанням у металургійному виробництві з кінцевою метою збільшення обсягу випуску сировини для ливарного виробництва, отримання прибутку, очищення та заліснення території понад 4 га (пункти 4.4.33 Програми) є Кременчуцька металургійна компанія.

Отже, з наведених актів вбачається, що на час передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" за договором оренди від 01.04.2001 № 6 земельної ділянки, на ній вже були наявні відходи ливарного виробництва та наявне її засмічення.

За технічною документацією із землеустрою, що передувала укладенню спірного договору оренди, земельна ділянка, що надавалась в оренду відповідачу, визначена як місце поводження з відходами ("в тому числі для видалення відходів"), згідно із цільовим призначенням - "землі підприємства іншої промисловості" (код УКЦВЗ 3.1.5.).

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія", експлуатуючи земельну ділянку з наявними відходами промислового виробництва, мало всі необхідні документи для місця видалення відходів, зокрема, паспорт місця видалення відходів № 81 від 28.02.2007, дозвіл на розміщення відходів у 2011 році № 24113 від 01.07.2010, ліміт № 24113 на утворення та розміщення відходів у 2011 році, затверджений заступником голови Полтавської ОДА та погоджений начальником Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 03/1704 від 20.09.2010.

Отримуючи зазначені дозвільні документи у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та в органах державної санітарної служби, відповідач діяв в межах положень Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) , зокрема, статті 1 цього Закону, в якій дається визначення відведеного місця чи об'єкту як місця чи об'єкта (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів, а також статті 22 вказаного Закону, враховуючи, що спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

Таким чином, вбачається, що посилання Білецьківської сільської ради на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" в порушення умов договору оренди від 01.04.2001 № 6 в 2011 році допустило розміщення відходів на орендованій земельній ділянці не може бути підставою для розірвання договору, оскільки розміщення відходів відбулось на підставі дозволів та рішень відповідних державних органів.

Поряд з цим, розглядаючи питання щодо цільового використання орендованої земельної ділянки відповідачем, суди встановили, що позивач вдався до помилкового тлумачення цільового призначення орендованої земельної ділянки, умов її використання та мети договору оренди від 01.04.2001 № 6.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України (2768-14) , згідно з вимогами якого землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (сільськогосподарського призначення, громадської та житлової забудови тощо), встановлення та зміна яких здійснюється у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Як було зазначено вище, у відповідності до технічної документації із землеустрою (експлікація земельної ділянки), земельна ділянка, що надавалась в оренду відповідачу за договором оренди від 01.04.2001 № 6, цільове призначення земельної ділянки площею 8, 84 га (для видалення відходів) - землі підприємства іншої промисловості.

Зважаючи на вказані положення земельного законодавства та матеріали землеустрою, вбачається, що передбачене договором оренди від 01.04.2001 № 6 використання спірної земельної ділянки для створення екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів ливарного виробництва з наступним залісненням не є її цільовим призначенням, а лише умовами її використання відповідно до договору оренди.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" використовує орендовану земельну ділянку як з дотриманням її цільового призначення, встановленого документацією із землеустрою, так і відповідно до умов її використання згідно з метою договору оренди від 01.04.2001 № 6.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на спірній земельній ділянці на час розгляду даної справи ще не було створено передбаченої пунктом 1.3. договору екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів, проте відповідачем протягом спірного періоду здійснювались відповідні дії по обробленню і видаленню відходів та очищенню території орендованої ділянки з оброблення і видаленню відходів, створенню екологічно чистої регенераційної площадки.

Так, під час нового розгляду справи відповідачем на вимогу суду першої інстанції з метою виконання вказівок суду касаційної інстанції були надані докази здійснення ним дій по обробленню і видаленню відходів та очищенню території орендованої ділянки, створенню екологічно чистої регенераційної площадки, зокрема, по частковій рекультивації орендованої ділянки із залученням важкої техніки та її частковому залісненню, а саме - звіт по розробці експериментально-промислової технології вилучення дисперсного металу з відходів ливарного виробництва з послідуючим використанням в металургійному виробництві, а також договори на виконання робіт та надання послуг з відповідними актами про їх виконання.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність на момент розгляду даної справи регенераційної площадки при здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" зазначених вище дій по обробленню і видаленню відходів, та очищенню території орендованої ділянки, не свідчить про допущення ним істотного порушення умов договору оренди від 01.04.2001 № 6, оскільки відповідно до умов вказаного договору строк дії його встановлено до 04.04.2026, в той же час - договором не встановлено строків виконання робіт, (зокрема, не передбачено відповідного графіку), більш того, пунктом 2.4. договору передбачено право орендаря самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності при використанні земельної ділянки відповідно до її призначення і умов цього договору.

Таким чином, оскільки спірним договором не визначено обов'язку відповідача досягти передбаченої пунктом 1.3 мети договору у певний строк, враховуючи, при цьому, значний час до закінчення договору та зазначені вище дії по частковому виконанню договору, відсутність на момент пред'явлення позову екологічно чистої регенераційної площадки по переробці відходів, не може вважатися порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що посилання Білецьківської сільської ради на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" своїми діями порушило пункти 2.2., 2.3. договору оренди від 01.04.2001 № 6 стосовно дотримання режиму використання земельної ділянки, при якому не завдається шкода навколишньому природному середовищу та не знижується якість земельної ділянки, безпідставні та необґрунтовані, оскільки, як було зазначено вище, відповідач здійснює діяльність на спірній земельній ділянці відповідно до дозвільних документів на розміщення та переробку відходів, при цьому, на час передання відповідачу спірної земельної ділянки в оренду в акті її передачі та акті відбору було встановлено наявність засмічення вказаної земельної ділянки.

До того ж, Державною екологічною інспекцією у Полтавській області на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції було повідомлено про відсутність інформації про завдання відповідачем шкоди спірному об'єкту оренди, а також про відсутність фактів заподіяння відповідачем шкоди об'єкту оренди та притягнення останнього та його посадових осіб до відповідальності за забруднення чи засмічення земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій, враховуючи встановлені ними обставини та досліджені докази, що мають значення для справи, яким в їх сукупності надана належна правова оцінка, дійшли, на думку колегії суддів касаційної інстанції, цілком обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність у даному випадку наявних правових підстав для розірвання укладеного між Білецьківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька металургійна компанія" договору оренди від 04.04.2001 № 6 та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку, а отже - підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою підтримано рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, та прийнята у відповідності до вказівок суду касаційної інстанції, наданих при попередньому розгляді даної справи, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.