Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача), за участю представників від: позивача Краснокутська Т.О., представник, відповідача Павленко В.В., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі № 911/2849/14 Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ЛАБС" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" про стягнення суми,

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМ ЛАБС" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" про стягнення надмірно сплачених коштів відповідно до договору № 18 від 12.06.2012 в розмірі 200000 грн, інфляційних в сумі 19168,72 грн, 3% річних у розмірі 2153,42 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2014 (суддя Бабкіна В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (судді: Сулім В.В. - головуючий, Коротун О.М., Гаврилюк О.М.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ЛАБС" 200000 грн надмірно сплачених коштів, 4000 грн судового збору; у решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 12.06.2012 між ТОВ Науково виробниче об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" (постачальник) та ТОВ "КМ ЛАБС" (покупець) було укладено договір № 18, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого погоджуються сторонами у Додатках, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до додатків № 1 та № 2 до договору постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність наступний товар: апарат У=1,0 м.куб. у кількості 1шт.; апарат У=1,6 м.куб. у кількості 4шт.; підігрівач У=0,3 м. куб. N=180 кВт з сталі 12Х18Н10Т у кількості 5шт.

Загальна вартість товару за спірним договором становить 3486000 грн (п.2.2).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.08.2012 до договору вартість частини товару була змінена, в результаті чого загальна вартість товару становить 3386124 грн.

У липні 2012 року було здійснено попередню оплату за договором на загальну суму 2091600 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 143 від 19.07.2012 та № 148 від 20.07.2012.

У зв'язку з несплатою ТОВ "КМ ЛАБС" решти передбаченої договором суми коштів (1294524 грн), ТОВ НВО ФЗХМ "Червоний Жовтень" звернулось до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою, за якою ухвалою від 14.08.2013 було затверджено мирову угоду у справі № 910/10784/13.

Згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди ТОВ "КМ ЛАБС" мало сплатити на користь ТОВ НВО ФЗХМ "Червоний Жовтень" 1294524 грн основного боргу та 29591,87 грн судового збору, що загалом складає 1324115,87 грн.

Після затвердження Господарським судом міста Києва вказаної мирової угоди у серпні та вересні 2013 року ТОВ "КМ ЛАБС" перерахувало на користь ТОВ НВО ФЗХМ "Червоний Жовтень" згідно договору № 18 від 12.06.2012 загалом 200000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 177 від 29.08.2013 та № 179 від 09.09.2013.

Також суди встановили та підтверджується матеріалами справи, що державною виконавчою службою було виставлено ТОВ "КМ ЛАБС" платіжну вимогу № 3018/11 від 16.12.2013 на суму 1324115,87 грн заборгованості за умовами мирової угоди згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 у справі № 910/10784/13. Зазначену платіжну вимогу було виконано, кошти на рахунок відповідача у даній справі надійшли 14.02.2014.

ТОВ "КМ ЛАБС" надіслало на адресу ТОВ НВО ФЗХМ "Червоний Жовтень" лист № 04/022 від 06.05.2014, відповідно до якого позивач просив відповідача, зокрема, повернути (перерахувати) 200000 грн надмірно сплачених на виконання договору №18 від 12.06.2012 коштів.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не повернув позивачу надмірно сплачені кошти в сумі 200000 грн, звернувся до суду з позовом у даній справі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як встановив місцевий господарський суд та погодився суд апеляційної інстанції, на рахунок ТОВ НВО ФЗХМ "Червоний Жовтень" у зв'язку із невиконанням ТОВ "КМ ЛАБС" умов договору та на виконання зазначеної вище мирової угоди надійшло загалом 3586124 грн, що на 200000 грн перевищує розмір зобов'язання позивача у даній справі, визначений умовами договору і мирової угоди.

Враховуючи встановлений судами факт надмірної сплати позивачем вартості товару за вказаним вище договором поставки, а також те, що доказів повернення зазначеної суми відповідачем не надано, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення вимоги про стягнення 200000 грн.

Що стосується вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога про стягнення з відповідача суми 3% річних та інфляційних є безпідставною, оскільки повернення надмірно сплачених коштів за договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, а тому суди правомірно відмовили в задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим колегія не погоджується з посиланням судів попередніх інстанцій на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивач перерахував відповідачу грошові кошти за договором, тому ці грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими чи збереженими.

Так, статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжує такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами був укладений договір поставки, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім на підставі цього договору, то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 17.06.2014 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2013 у справі № 13/096-12.

Доводи скаржника в касаційній скарзі щодо порушення судами ст. 1212 Цивільного кодексу України не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки помилкове посилання на зазначену норму не призвело до прийняття неправильного судового рішення по суті спору.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі № 911/2849/14 залишити без змін.