Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представника позивача - Чміля В.В. дов. № 14/20-158-14 від 1 липня 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року у справі Господарського суду Харківської області за позовом Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" про стягнення коштів,

У березні 2014 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - позивач) звернулось до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 396241 гривень 10 коп., з яких 378083 гривень 04 коп. боргу за лізинговими платежами, 12619 гривень 52 коп. пені, 2553 гривні 25 коп. втрат коштів від інфляції та 2985 гривень 59 коп. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 2 червня 2014 року позов задоволено частково.

З Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" стягнуто на користь Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" борг за лізинговими платежами у сумі 378083 гривні 04 коп., 12619 гривень 52 коп. пені, 2985 гривень 59 коп. 3 % річних та 2540 гривень 50 коп. втрат коштів від інфляції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 липня 2014 року апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 2 червня 2014 року залишено без змін.

У серпні 2014 року Сільськогосподарське ТОВ "Відродження" звернулось до господарського суду з заявою, у якій просило відстрочити до 15 липня 2016 року виконання рішення Господарського суду Харківської області від 2 червня 2014 року про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2014 року заяву Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 2 червня 2014 року до 15 липня 2015 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Державного ПАТ "Украгролізинг" залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Державне ПАТ "Украгролізинг" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2014 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі.

Посилається на порушення судами ст. ст. 4-2, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України", п. 13 ст. 17 Бюджетного кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Обгрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 2 червня 2014 року, Сільськогосподарське ТОВ "Відродження" посилається на неможливість його виконання у зв'язку несприятливою фінансовою ситуацією, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності товариства. Зазначає, що основним видом діяльності товариства є вирощування зернових та технічних культур, що має сезонний характер, а результати діяльності сільськогосподарського підприємства залежать від погодних умов, які у 2013-2014 роках були несприятливими, у зв'язку з чим заявник з незалежних від нього причин не має можливості розрахуватись з позивачем.

Приймаючи ухвалу про часткове задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду до 15 липня 2015 року та залишаючи її без змін, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що на даний час у Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" відсутня достатня кількість грошових коштів для виконання рішення суду у справі, а основний вид діяльності товариства має сезонний характер, тобто, отримання прибутку від господарської діяльності сільськогосподарського товариства пов'язане саме з певним сезоном, у який реалізується зібраний врожай, у зв'язку з чим примусове стягнення з відповідача боргу призведе до арешту його майна, що, відповідно, унеможливить проведення сільськогосподарських робіт, отримання прибутку, виплати інших боргів та може призвести до банкрутства товариства.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може в повній мірі погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, право господарського суду відстрочити виконання прийнятого рішення пов'язується з наявністю виняткових обставин, які об'єктивно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, підставою для відстрочки виконання рішення суду, тобто, відкладення чи перенесення його виконання на інший термін, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Водночас, вирішуючи питання, зокрема, про відстрочку виконання рішення, необхідно враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приймаючи до уваги доводи та докази Сільськогосподарського ТОВ "Відродження" у підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду на даний час, суди попередніх інстанцій не перевірили у повному обсязі доводи, якими обгрунтовано заперечення Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишились з'ясування та перевірка фінансового стану обох сторін, їх матеріальних інтересів, обставини, щодо яких обов'язкові для врахування у сукупності з іншими при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення. Суди не перевірили, чи підтверджено несприятливі погодні умови як форс-мажорну обставину належними та допустимими доказами.

Поряд з цим, право господарського суду відстрочити виконання прийнятого у справі судового рішення пов'язане з наявністю обставин, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання, а тому, вирішуючи питання про відмову або задоволення відповідної заяви, необхідно враховувати, що положення чинного господарського процесуального закону не визначають переліку обставин, які у будь-якому випадку свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його, у зв'язку з чим з'ясуванню та оцінці підлягають усі обставини у сукупності, якими мотивовано доводи сторін.

З огляду на викладене, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність виняткових обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду на даний час, та з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання рішення суду, є передчасними та непереконливими, у зв'язку з чим прийняті у справі судові рішення визнати обгрунтованими не можна, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, повно з'ясувати істотні для справи обставини, надати їм належну правову оцінку та прийняти рішення у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 серпня 2014 року.

Справу передати до Господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суду.