904/458/14 Про визнання недійсними публічних торгів (аукціону), проведених ПП з продажу на аукціоні рухомого майна - промислового обладнання (металооброблювальних верстатів та допоміжного обладнання) - 13.11.2014 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції та Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." про визнання недійсними публічних торгів (аукціону), проведених ПП "НИВА-В.Ш." 23.12.13, з продажу на аукціоні рухомого майна - промислового обладнання (металооброблювальних верстатів та допоміжного обладнання) у кількості 45 одиниць, протоколу та акту від 23.12.13 про проведення публічних торгів (аукціону) з продажу зазначеного рухомого майна, як таких, що проведені з порушеннями чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.14 (суддя Юзіков С.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.14 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя

Прокопенко А.Є., судді: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.), позов задоволено з посиланням на заниженість ціни продажу, на те, що на продаж передане майно не за належним актом опису й арешту майна та відсутня можливість встановлення зі змісту акта опису й арешту майна, які саме 45 одиниць промислового обладнання були продані на аукціоні та придбані ОСОБА_4

Не погоджуючись із судовими актами у справі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та поясненнями до неї), в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення. Скарга мотивована тим, що помилка в даті (не 22.07.13, а 16.04.13), допущена у договорі про надання послуг по організації та проведенню аукціону з реалізації рухомого майна щодо акта опису й арешту майна за № В-9, не може бути підставою для визнання публічних торгів недійсними, бо в акті вірно вказано рухоме майно, яке було виставлено на торги - промислове обладнання (металооброблювальні верстати та допоміжне обладнання) у кількості 45 одиниць вартістю 550 603,00 грн.

Відсутність в матеріалах справи акту передачі арештованого майна організатору аукціону пояснюється тим, що згідно акта опису й арешта вказаного майна від 16.04.13 майно прийняв на добровільне зберігання голова правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" Начеса О.П.

Амур-Нижньодніпровський ВДВС Дніпропетровського РУЮ у відзиві на касаційну скаргу від 07.11.14 № 41417 просить касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення.

Публічне акціонерне товариство "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" в своєму відзиві на касаційну скаргу просить рішення і постанову у справі залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Скаржник також подав до суду заяву про розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 16.04.13 у ході проведення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження щодо стягнення з позивача боргів на користь ряду осіб, Амур-Нижньодніпровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ проведено опис й арешт майна позивача (60 одиниць промислового обладнання і верстатів), про що складено акт (т.1, а.с.95-96).

Постановою від 07.05. 13 Амур-Нижньодніпровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ для оцінки арештованого майна призначено експерта ОСОБА_11 (т.1, а.с.94). За висновком експерта від 26.07.13 вартість 45 од. Із 60-ти промислового обладнання становить 550 603,00 грн. (т.1,а.с.113-130).

31.07.13 ВДВС направив повідомлення, серед інших, позивачеві про результати оцінки (т.1, а.с.91-92). Позивач доказів своєчасного оскарження оцінки спірного майна суду не надав суду.

07.10.13 між відповідачем-1 та відповідачем-2 в особі філії 04 ПП "Нива-В.Ш." укладено договір № 0413364 про надання послуг по організації та проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, відповідно до п.п. 1.2, 1.3 якого ВДВС доручив відповідачеві-2 організувати й провести аукціон з реалізації арештованого рухомого майна позивача. На аукціон, згідно договору, передається рухоме майно за актом опису й арешту майна від 22.07.13 № В-9, найменування майна: промислове обладнання (металооброблювальні станки і допоміжне обладнання) у кількості 45 одиниць вартістю 550 603,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладанні договору про надання послуг по організації та проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 07.10.13 п.1.3 сторони (відповідачі) визначили, що на продаж передається майно за актом опису й арешту майна від 22.07.13 № В-9, а саме промислове обладнання (металооброблювальні верстати і допоміжне обладнання) у кількості 45 од. вартістю 550 603,00 грн. (т.1 а.с.87). Проте, насправді актом опису й арешту майна від 22.07.13 № В-9 описані автотранспортні засоби позивача (т.1 с.187). Верстати ж й обладнання описані за актом від 16.04.13 (т.1 с.95-96). На той же акт опису й арешту майна від 22.07.13 № В-9 посилається ДВС у заявці від 12.09.13 № 30080 на реалізацію арештованого майна, переданій відповідачеві -2 (т.2 с.91).

На веб-сайті МЮУ ПП "Нива-В.Ш."від 15.10.13 і 14.11.13 були розміщені повідомлення про реалізацію вищезазначеного майна, про що повідомлено ВДВС (т.1, а.с.81-86). Однак, у призначені дати аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

11.11.13 і 03.12.13 ВДВС складено відповідні акти про переоцінку майна на 20% до 440 482,40 грн. і на 50% до 275 301,50 грн. (т.1, а.с.76,78). 05.12.13 на веб-сайті МЮУ розміщено повідомлення про реалізацію вищезазначеного майна 23.12.13, про що повідомлено ВДВС (т.1, а.с.79-80).

23.12.13 відповідачем-2 затверджено та надано ВДВС протокол № 0413364-1 по проведенню аукціону з реалізації арештованого майна, яке належить позивачу, відповідно до якого переможцем аукціону став ОСОБА_4 Ціна продажу майна склала 275 400,00 грн. (т.1, а.с.73-74), на підставі якого в той же день ВДВС складено та затверджено акт про проведення публічних торгів (аукціону), згідно якого переможець аукціону за придбане майно перерахував на депозитний рахунок ВДВС 242 352,00 грн. та на рахунок Дніпропетровської філії 04 ПП "НИВА-В.Ш." 33 048,00 грн. (т.1, а.с.72). Копію вказаного акту під розпис вручено голові правління ПАТ "Дніпроважпапірмаш ім.Артема" Начесі О.П. та переможцю аукціону ОСОБА_4

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, реалізація арештованого майна відбулася з порушеннями вимог законодавства, а саме: порушений порядок оцінки аукціонного майна, є описки в датах актів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачені Законом "Про виконавче провадження" № 606-XIV (606-14) та інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15.12.99 № 74/5 (z0865-99) (далі - Інструкція). Законом № 606-XIV (606-14) встановлені загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження "дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження. Стаття 66 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює черговість реалізації майна боржника. Так, у першу чергу реалізується майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); а у другу чергу реалізуються об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Аналіз положень Закону № 606-ХІУ (606-14) й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення аукціонів та прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), такий спосіб реалізації майна як аукціон (його продаж на прилюдних торгах) і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення аукціонів та прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення аукціонів, прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення - статті 58, 62 Закону України "Про виконавче провадження"), а самі торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням (для нерухомого майна), затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5 (z0745-99) та Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження порядку реалізації арештованого майна" від 15.07.99 № 42/5 (z0480-99) (для рухомого майна).

Зокрема, аукціон є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.3 Порядку реалізації арештованого майна).

Порядком передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах та аукціонах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Аукціон (публічні торги) за своєю природою відноситься до договорів купівлі-продажу, і в силу вимог ч. 4 ст. 656 ЦК України, до такого виду договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Зважаючи на це, відчуження майна з прилюдних торгів може визнаватися недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення вимог, встановлених ч.ч.1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України.

Зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, то підставами визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ від 15.07.99 № 42/5 (z0480-99) .

Господарськими судами у справі, що розглядається, таких порушень не встановлено, оскільки не досліджувалися доводи, на яких базував свої вимоги позивач (а.с. 3 т.1). Так, він посилався на те, що не був повідомлений ні особисто, ні публічно, про час та місце проведення торгів; на те, що договір укладений неналежною особою (тобто, мав місце дефект волі).

Що стосується порушень вимог статті 58 Закону № 606-XIV, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення аукціону (прилюдних торгів), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом та не можуть бути підставою для визнання недійсними торгів.

Враховуючи, що суди зосередились на перевірці лише одного доводу позовної заяви - заниженої (на думку позивача) ціни, та не дослідили інших її доводів, не встановили наявність суттєвих порушень, судові акти у справі не можуть бути визнані законними та обґрунтованими та підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Враховуючи те, що даною постановою спір по-суті не вирішується, то вирішення питання про розподіл судових витрат (яке піднімається у відповідній заяві скаржника від 13.11.14), враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, є передчасним. Дане питання буде розглянуте судами при вирішенні спору та при винесенні відповідного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.14 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.14 у справі № 904/458/14 скасувати. Справу № 904/458/14 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.