2а-8773/10/1370 Про продовження строку застосування адміністративного арешту - 17.09.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Інспекція) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 (головуючий суддя - Заверуха О.Б., судді - Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "T.F.C. Group" (далі - Товариство) про продовження строку застосування адміністративного арешту,

Інспекція 01.10.2010 звернулась до суду із позовом до Товариства, у якому просила винести рішення, яким застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках Товариства строком до 729 діб (з урахуванням уточнення позовних вимог).

На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалася на те, що Товариством порушено правила відчуження активів, визначених пунктом 8.6 статті 8 Законом України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.11.2010 позов задовольнив повністю: застосував адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках Товариства згідно переліку зазначеному у постанові строком на 729 діб.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 08.10.2013 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Інспекція не навела обставин, які б слугували обставиною для застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення розрахункових операцій на відкритих рахунках Товариства в установах банків.

Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.03.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена із порушенням норм матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що податковим органом з`ясовано обставини, передбачені підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме Товариством порушено правила відчуження активів, визначених пунктом 8.6 статті 8 цього Закону.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.06.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 13.05.2019 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив справу до попереднього розгляду на 17.09.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство має податкову заборгованість по платежах до бюджету, що обліковується та контролюється Інспекцією.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 15.10.2010, за боржником ТОВ "Т.F.C GROUP" зареєстровано податкову заставу за такими об`єктами: автомобілі VOLVO S40 (2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_8), BMW 530 (1999 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 ), CHEVROLET AVEO (2006 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_5), AUDI А6 (1998 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_6), MITSBISHI PAGERO (2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_7).

Інспекцією проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Т.F.C GROUP" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт №422/23-1/22407311 від 10.06.2010. Перевіркою встановлено, що активи Товариства, які перебували у податковій заставі, відчужено без згоди податкового органу, зокрема:

- автомобіль CHEVROLET AVEO (2006 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_5 ) продано ТзОВ "Стебницький калійний завод" на підставі біржової угоди №055488 купівлі-продажу від 24.12.2009, зареєстрованої в УТБ "Галицька";

- автомобіль BMW 530 (1999 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 ) продано ОСОБА_1 на підставі біржової угоди №Б001-10 від 26.02.2010, зареєстрованої в ТБ "Наша";

- автомобіль MITSBISHI PAGERO (2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_4 ) продано ОСОБА_2 на підставі біржової угоди від 20.03.2010, зареєстрованої в ТБ "Столична".

16.06.2010 начальник Інспекції прийняв Рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів ТОВ "Т.F.C GROUP".

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно з підпунктом "а" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт активів може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону.

Підпунктом "а" підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст. 8 цього Закону встановлено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Інспекція зазначає, що заборгованість Товариства щодо сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів станом на день звернення до суду складає 19598,16 грн. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 15.10.2010, за боржником ТзОВ "Т.F.C GROUP" зареєстровано податкову заставу за такими об`єктами: автомобілі VOLVO S40 (2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_8), BMW 530 (1999 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 ), CHEVROLET AVEO (2006 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_5), AUDI А6 (1998 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_6), MITSBISHI PAGERO (2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_7). Крім того, об`єктом обтяження є також товари в обороті - композиційне калієво-магнієве добриво "Калімаг- 30" в кількості 1850,00 тон, заставною вартістю 980485,00 грн.

Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005 (v002p710-05) положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке передбачає можливість поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків незалежно від суми податкового боргу, визнано неконституційним як таке, що порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави (статті 8, 42 Конституції України). Конституційний Суд України зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов`язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов`язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу.

Таким чином, колегія судді погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно сумарного підсумку активу балансу Товариства станом на 30.09.2010, його розмір становить 12 406 700,00 грн., що є не співмірним із сумою, яку Інспекція вказує, як податковий борг відповідача.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013, оскільки судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2013 - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 - залишити без змін.