ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №520/1617/19
адміністративне провадження №К/9901/21158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання поновити на посаді, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року, постановлену у складі судді Білової О.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Кононенко З.О. (головуючий), Мельнікової Л.В., Сіренко О.І.
І. Суть спору
1. Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції, в якому просив суд:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ № 519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти №4 батальйону №2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та його призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції;
1.2. зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції поновити з 01.12.2017 ОСОБА_1 на посаді інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
2. Предметом позову в даній справі є визнання незаконним та скасування наказу № 519 о/с від 30 листопада 2017 року Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції та його призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції.
3. Позивач, вважаючи вказаний наказ незаконним, 19.02.2019 звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 03 травня 2019 року, яку залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовив, залишив указаний позов без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.
5. При цьому суди виходили з того, що про своє призначення на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції позивачу було достеменно відомо з грудня 2017 року, коли він почав виконувати відповідні обов`язки за посадою. Посилання позивача на те, що строк звернення до суду розпочинається виключно з моменту ознайомлення зі спірним наказом є формальним тлумаченням приписів чинного законодавства для продовження строку, протягом якого наказ може бути спірним.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Позивач, уважаючи вказані судові рішення ухваленими з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що копія оскаржуваного наказу № 519 о/с від 30 листопада 2017 року позивачу надана не була, відповідач не надав жодних доказів ознайомлення позивача з вказаним наказом. Суди залишили без уваги приписи ч.2 ст. 122 КАС України та ч.1 ст. 233 КЗпП України, які є визначальними при вирішенні питання щодо строку звернення до адміністративного суду у справах при звільненні.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, наполягаючи на необґрунтованості останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Нормативне врегулювання
10. Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
11. Частиною першою статті 233 КЗпП України, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
12. За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
13. Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
VІ. Оцінка Верховного Суду
14. КАС України та КЗпП України (322-08)
встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
15. Відповідно до частини третьої статті 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
16. Отже, в даній категорії справ, застосовуючи статтю 233 КЗпП України, суд повинен дослідити питання отримання позивачем витягу з наказу про його звільнення або отримання трудової книжки, оскільки саме з цього моменту повинен обчислюватись місячний строк звернення до суду.
Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 826/671/16 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/821/18.
17. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ № 519 о/с від 30 листопада 2017 року слугував підставою для призначення позивача з 01.12.2017 на посаду поліцейського роти № 4 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції Національної поліції. Підставою для видання спірного наказу був власноруч написаний рапорт позивача про його призначення на посаду поліцейського у зв`язку зі змінами в штаті від 30.10.2017. З журналу видачі службових посвідчень судом встановлено, що позивач отримав службове посвідчення поліцейського строком дії з 30.01.2018 по 30.01.2022.
18. Разом з тим, судами не надано оцінки статті 47 КЗпП України та тому факту, що відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом.
19. Суди першої та апеляційної інстанції наведеного не врахували і дійшли передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
20. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
VІІ. Судові витрати
21. Позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог закону. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 520/1617/19 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова