Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Прокопанич Г.К., Суддів: Мирошниченка С.В., Татькова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р. та на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.02.2014 р. у справі № 11-31-15/139-06-3911 господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" до Відкритого акціонерного товариства "Металобаза" про стягнення 8 145 600,00 грн. та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Металобаза" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" третя особа. яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті

За участю представників:

позивача: Не з'явилися; відповідача: Не з'явилися; третьої особи: Не з'явилися; ДВС: Не з'явилися;

01.10.2013 р. Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" звернулося до господарського суду Одеської області із скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у справі № 11-31-15/139-06-3911, в якій просить суд визнати бездіяльність Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в частині того, що до теперішнього часу не було розглянуто питання про поновлення виконавчого провадження ВП № 38143582, неправомірною.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2014 р. (суддя Щавинська Ю.М.) скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у справі № 11-31-15/139-06-3911 задоволено. Визнано бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в частині нерозгляду клопотання про поновлення виконавчого провадження ВП № 38143582 неправомірною (незаконною).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р. (судді: А.І. Ярош, Л.В. Лавриненко, М.А. Мирошниченко) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення, яким в задоволені скарги відмовити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. 28.05.2013 р. на підставі заяви стягувача, керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Із поданих головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області документів вбачається, що він, керуючись п.8 ч.1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", 03.06.2013 р. прийняв постанову про зупинення виконавчого провадження з посиланням на ухвалу господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство та відкриття процедури санації від 27.03.2013 р. по справі № 916/4841/13-г.

Разом з тим, як встановлено судами, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2013 р. у справі № 916/481/13-г заяву керівника боржника Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛОБАЗА" про банкрутство за положеннями ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" залишено без розгляду, а п. 4 зазначеної ухвали скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду від 27.03.2013 р.

20.06.2013 р. ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ДОНБАСТРАНСГАЗ" на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було надіслано заяву за №10-2737 про необхідність поновлення виконавчого провадження ВП № 38143582. Одночасно до заяви було додано копію ухвали господарського суду Одеської області від 22.05.2013 р. по справі № 916/481/13-г, якою суд скасував дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Звертаючись до суду зі скаргою, позивач зазначив про бездіяльність Відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в частині того, що до теперішнього часу не було розглянуто питання про поновлення виконавчого провадження ВП № 38143582.

Визнаючи бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, суди виходили з того, що отримавши заяву про поновлення виконавчого провадження, державний виконавець мав можливість та був фактично зобов'язаний перевірити стан розгляду справи № 916/481/13-г, чинність ухвали господарського суду Одеської області 22.05.2013 р. по справі № 916/481/13-г та прийняти відповідне рішення, проте, наданими йому правами головний державний виконавець не скористався, що свідчить про його бездіяльність.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Для цього він здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

У відповідності до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до бази даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти, зокрема, до Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до Закону України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) .

Вищий господарський суд України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, отримавши заяву про поновлення виконавчого провадження, державний виконавець мав можливість та був фактично зобов'язаний перевірити стан розгляду справи № 916/481/13-г, чинність ухвали господарського суду Одеської області 22.05.2013 р. по справі № 916/481/13-г та прийняти відповідне рішення, проте, наданими йому правами головний державний виконавець не скористався, що свідчить про його бездіяльність.

Доводи скаржника про те, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби не може бути самостійним учасником судового процесу спростовуються приписами пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) .

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р. у справі № 11-31-15/139-06-3911 залишити без змін.