Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від позивача: Синельник Є.В., дов. № 32 від 25.03.2014 р.; від відповідача 1: Заєць О.В., дов. № 71 від 30.01.2014 р.; від відповідача 2: не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі господарського суду № 925/711/13 Черкаської області за позовом Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану до 1. Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Дніпропетровської філії; 2.Приватного акціонерного товариства "Експоінвест" про визнання припиненою поруки

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14.10.2013 р. (складене 18.10.2013 р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі № 925/711/13, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Багатогалузеве об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану, з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати припиненою поруку Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану за договором поруки № 2007-34 від 10.08.2007 р. і додатковими договорами до нього.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2014 р. задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 31.03.2014 р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник першого відповідача заперечував проти її задоволення. Другий відповідач уповноваженого представника не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.08.2007р. між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (кредитор) та Закритим акціонерним товариством "Експоінвест" (позичальник) укладено кредитний договір №2007-70, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії.

З урахуванням додаткових договорів до вищезазначеного договору № 1 від 24.10.2007 р., № 2 від 03.12.2007 р., № 3 від 19.03.2008 р., № 4 від 14.10.2008 р., № 5 від 01.12.2008 р., № 6 від 29.12.2008 р., № 7 від 13.05.2010 р., № 8 від 30.06.2010 р. та № 9 від 06.08.2010 р. сторони погодили ліміт заборгованості по кредитній лінії (розмір кредиту) в розмірі 22 000 000 грн., порядок видачі (вибірки) кредитних коштів і повернення кредиту, процентну ставку за користування кредитом та строк надання кредиту по 10.08.2011 р., умови щодо забезпечення кредиту.

Відповідно до п. 5.2.5 кредитного договору банк має право у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, а також в інших випадках, передбачених договором, вимагати дострокового погашення заборгованості по договору, відшкодування збитків та звернути стягнення на предмет іпотеки чи інше майно, що належить позичальнику.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищезазначеним договором між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та Багатогалузевим об'єднанням "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану (поручитель) 10.08.2007 р. укладено договір поруки № 2007-34, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність перед банком по зобов'язанням позичальника, що виникають з умов кредитного договору та всіх додаткових договорів до нього та діє до моменту виконання сторонами зобов'язань за цим та кредитним договорами.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк 11.01.2011 р. направив поручителю та позичальнику листи № 02/36 та № 02/37 з вимогою погашення заборгованості по процентам.

21.01.2011 р. банк направив претензії № 07/129 та № 07/130 позичальнику та поручителю з вимогою погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30 банківських днів з моменту отримання повідомлення.

За приписами ст.ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Апеляційний господарський суд вірно визначився, що в оскаржуваному договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 ЦК України та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Також апеляційна інстанція вірно зазначила, що чинним законодавством України не передбачено направлення додаткової вимоги до поручителя після спливу строку, встановленого в претензії про дострокове повернення кредиту, яка залишились без відповіді та реагування.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі № 925/711/13 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. у справі № 925/711/13 - залишити без змін, а касаційну скаргу Багатогалузевого об'єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану - без задоволення.