Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Самсіна І.Л.,

Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження за винятковими обставинами справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя (далі - УПФ) про перерахунок пенсії наукового працівника, за скаргою ОСОБА_1 про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року

У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ про зобов'язання провести перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що після внесення Законом України від 20 листопада 2003 року № 1316-ІV (1316-15) змін до Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ "Про наукову та науково - технічну діяльність" (1977-12) відповідач безпідставно відмовився здійснити перерахунок призначеної йому раніше, як науковому працівнику, пенсії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року, позов задоволено: зобов'язано УПФ здійснити перерахунок пенсії наукового працівника ОСОБА_1 із розрахунку стажу наукового працівника 36 років 5 місяців 20 днів з врахуванням вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про наукову та науково - технічну діяльність" станом на 1 січня 2004 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині строку, з якого слід провести перерахунок пенсії - змінено, зазначено, що позивач має право на перерахунок пенсії наукового співробітника з дня звернення, тобто із 6 травня 2004 року. В решті вказані судові рішення залишені без змін.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ОСОБА_1 просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року скасувати, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року залишити без змін.

В обґрунтування скарги позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини 15 статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ "Про наукову та науково - технічну діяльність" (далі - Закон № 1977-ХІІ (1977-12) ), та пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 20 листопада 2003 року № 1316-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1316-15) (далі - Закон № 1316-ІV (1316-15) ). На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом зазначених норм права скаржник навів ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2006 року, постановлену у справі ОСОБА_2 за аналогічним позовом.

Розглянувши справу колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України знаходить, що в даному випадку має місце неоднакове застосування касаційним судом частини 15 статті 24 Закону № 1977-ХІІ та пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1316-ІV (1316-15) щодо часу, з якого повинен проводитися перерахунок призначеної раніше пенсії наукового працівника.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм права колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 24 Закону № 1977-ХІІ (в редакції Закону № 1316-ІV (1316-15) ) передбачено значне збільшення розміру пенсій та покращення рівня соціального захисту наукових працівників, у порівнянні з попереднім правовим регулюванням цих питань.

Відповідно до частини 15 статті 24 Закону № 1977-ХІІ (в редакції Закону № 1316-ІV (1316-15) ) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 1316-ІV (1316-15) , Кабінет Міністрів України зобов'язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до вимог цього Закону.

Враховуючи, що Закон № 1316-ІV (1316-15) набрав чинність з 1 січня 2004 року, відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначених пенсій пенсіонерам з числа наукових працівників в період січня-березня 2004 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач отримував пенсію наукового працівника і набув право на проведення її перерахунку після набрання чинності Законом № 1316-ІV (1316-15) . Оскільки в матеріалах його пенсійної справи наявні всі необхідні документи, що підтверджують право на збільшення розміру призначеної пенсії, суди прийшли до обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 1 січня 2004 року.

Приймаючи до уваги, що Вищий адміністративний суд України помилково скасував законні рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалу суду касаційної інстанції від 12 липня 2006 року слід скасувати, залишивши в силі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року.

З огляду на викладене та керуючись статтею 235, статтями 241 - 244 КАС України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року скасувати, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.