910/9952/13 Про визнання недійсними результатів конкурсних торгів на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань - 24.02.2014 Прийняття

У травні 2013 року дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", фірми "UBM Solutions GmbH", просило визнати недійсними результати конкурсних торгів на закупівлю приладів для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (обладнання системи контролю аварійної концентрації водню в ГО для ВП ЮУ АЕС, бл.2), оголошення № 340910, ВДЗ № 137 (739) від 17.12.2012 року; визнати недійсним договір № 11-16-1-13-956 від 26.04.2013 року, укладений між відповідачами за результатами проведення вищевказаних конкурсних торгів (т. 1, а.с. 5-10).

Позовні вимоги мотивовано порушенням приписів ст. 1, 3, ч. 4 ст. 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ст. 215 ЦК України.

Одночасно дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит Плюс" подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",в тому числі будь-якому його відокремленому підрозділу вчиняти дії щодо виконання умов договору № 11-16-1-13-956 від 26.04.2013 року (т. 1, а.с. 117-119).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року вжито заходів до забезпечення позову (т. 1, а.с. 133-135).

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.08.2013 року (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року (головуючий Рєпіна Л.О., судді Сулім В.В., Тарасенко К.В.) (т. 2, а.с. 160-167) позов задоволено (т. 2, а.с. 83-90).

Оскаржені судові акти мотивовано обгрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з постановленими судовими актами, фірма "UBM Solutions GmbH" та державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, просили оскаржені судові акти скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (т. 2, а.с. 177-181, 194-196).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2014 року касаційні скарги фірми "UBM Solutions GmbH" та державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.2014 року (т. 2, а.с. 175-176).

У відзиві на касаційну скаргу дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит Плюс" вважає оскаржені судові акти такими, що прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права (т. 2, а.с. 210-215).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2014 року розгляд касаційних скарг відкладено на 24.02.2014 року (т. 2, а.с. 223-224).

У судове засідання 24.02.2014 року представник відповідача - фірми "UBM Solutions GmbH" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - фірми "UBM Solutions GmbH".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача - дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит Плюс", відповідача - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 137(739) від 17.12.2012 року опублікувало оголошення № 340910 про проведення відкритих торгів, предметом закупівлі визначено "код 26.51.4 Прилади для вимірювання електричних величин та іонізуючих випромінювань (обладнання системи контролю аварійної концентрації водню в ГО для ВП ЮУ АЕС, бл.2).

Згідно протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів № 3417 від 21.01.2013 року пропозиції конкурсних торгів надали такі учасники процедури закупівлі: товариство з обмеженою відповідальністю "PPA Trade", фірма "UMB Solutions GmbH", публічне акціонерне товариство "НВП "Радій", дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс", товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова "Укренергосервіс", товариство з обмеженою відповідальністю промислово-фінансова компанія "Технополюс" (т. 1, а.с. 159-161).

Пропозиція конкурсних торгів позивача була відхилена державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про що останній повідомив листом від 04.04.2013 року № 4663/11 з зазначенням причин, а саме те, що пропозиція не відповідає умовам документації конкурсних торгів. Всупереч вимогам ДКТ у пропозиції учасника відсутні такі документи: довідка від виробників щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виробництва товару; документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника; довідка від виробників про наявність персоналу відповідної кваліфікації, необхідного для виробництва товару (т. 1, а.с. 73).

Відповідно до повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі № 3417 від 03.04.2013 року № 4614/11 відбувся акцепт пропозицій конкурсних торгів та визначено переможцем торгів фірму "UMB Solutions GmbH" (т. 1, а.с. 74).

Згідно п. 3 ст. 27 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" під час розкриття пропозицій конкурсних торгів перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених документацією конкурсних торгів, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота). Зазначена інформація вноситься до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Відповідно до п. 4 ст. 16 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" документи, що не передбачені законодавством для учасників або учасників попередньої кваліфікації - фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі пропозиції конкурсних торгів або кваліфікаційної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника).

Підпунктом 3 п. 2 ст. 22 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" визначено, що інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, в тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі, у разі якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що вимога державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до учасника - дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит Плюс" надати документальне підтвердження статусу офіційного представника виробника, надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торгівельної марки чи фірм є неправомірно та суперечить вимогам вищезазначеного Закону, оскільки документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відповідно до п. 4, 5 ст. 28 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно з цим Законом.

Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Згідно п. 1 ст. 29 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-VI "Про здійснення державних закупівель" замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону; 3) пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3476/13-а від 12.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року встановлено факт того, що вимога про надання довідок або інших документів від виробників частин чи комплектуючих конкретної торгівельної марки чи фірми є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) .

Відповідно до п. 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (v_163600-09) за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК України).

Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК України (1798-12) зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.

Суди дійшли висновку про преюдиційність фактів, встановлених у вищезазначеній постанові та те, що державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було порушено принцип проведення процедури відкритих торгів та неправомірно відхилено пропозицію позивача.

Також місцевим господарським судом встановлено, що згідно технічних вимог та умови поставки передбачено основну вимогу до вимірювального каналу (датчик водню і датчик кисню), які повинні забезпечити роботу до температури в ГО - 250С.

Суди дійшли висновку, що переможцем торгів визначено пропозицію, яка не відповідає технічним вимогам ДКТ та не може забезпечити вимірювання концентрації водню в ГО в умовах запроектної аварії.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку, що відповідачі, не зважаючи на рішення адміністративного суду, яке є обов'язковим для виконання, уклали оспорюваний договір.

Вищезазначене стало підставою для задоволення позову.

Частиною 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги фірми "UBM Solutions GmbH" про непреюдиційність фактів, встановлених у постанові окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3476/13-а від 12.04.2013 року є неспроможними з огляду на приписи Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року № 01-08/163 (v_163600-09) та з врахуванням п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року № 01-06/1623/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права" (v1623600-11) , яким визначено, що преюдиційне значення для господарського суду мають факти, встановлені загальним судом у рішенні з будь-якої цивільної справи, незалежно від суб'єктного складу сторін у справі, що розглядається господарським судом.

Інші доводи заявників касаційних скарг спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.