855/366/19 Про визнання протиправним та скасування постанови Центральної виборчої комісії - 01.09.2019 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови,

Кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

1) визнати протиправною та скасувати постанову від 14 серпня 2019 року № 1871 "Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах" (далі - постанова № 1871) в частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

2) визнати протиправними дії Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;

3) визнати недійсними позачергові вибори народних депутатів 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69;

4) зобов`язати Центральну виборчу комісію прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 в строки, визначені частиною третьої статті 103 Закону України "Про вибори народних депутатів України", обчислюючи його з дня набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року справу № 855/366/19 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року передано на розгляд до Верховного Суду.

В іншій частині рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про законність постанови ЦВК № 1871 від 14 серпня 2019 року "Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах" в частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69.

Апеляційний суд вказав, що з урахуванням швидкоплинності виборчого процесу та з метою дотримання прав суб`єктів виборчого процесу в частині реалізації їх права голосу та можливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідних ОВК чи ЦВК за наслідками виявлених порушень під час проведення виборів, законодавець поділив виборчий процес на відповідні етапи шляхом можливості надання виборцям права оскаржити останні протягом відповідного строку.

У рішенні суду вказано, що підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування є окремим етапом виборчого процесу, який має наслідком встановлення результатів виборів депутатів шляхом прийняття відповідної постанови ЦВК.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, в якості підстави для оскарження постанови № 1871, обрав спосіб оскарження порядку підрахунку голосів на 69 виборчому окрузі.

Натомість колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначила, що ЦВК приймає рішення про результати виборів на підставі протоколів окружних виборчих дільниць в одномандатних виборчих округах та протоколів виборчих дільниць в межах одномандатних округів про підсумки голосування.

У рішенні суду зазначено про відсутність доказів того, що протоколи ОВК № 69 на виборчих дільницях № №№ 210015, 210203, 210207, 210227, 210313, 210314, 210327, 210328, 210332, 210339, 210687, 210692, 210699, 210703, 210708, 210712 про підсумки голосування були оскаржені, визнані протиправними та скасовані.

Окрім того, суд першої інстанції встановив, що відповідно до інформації отриманої із Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 20 серпня 2019 року винесено ухвалу у справі № 9901/463/19 (адміністративне провадження №П/9901/463/19), якою позовну заяву кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 69 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо встановлення результатів виборів та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без розгляду у зв`язку з тим, що з позовом кандидат у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 69 ОСОБА_1 звернувся 19 серпня 2019 року, тобто з пропуском установленого частиною шостою статті 273 КАС України п`ятиденного строку.

Враховуючи вказане, за висновками суду апеляційної інстанції, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, позаяк приймаючи постанову 14 серпня 2019 року № 1871, ЦВК діяло в межах своїх повноважень та враховувало чинні і ніким не скасовані протоколи про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 69, з урахуванням рішення Верховного Суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд також вказав на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови № 1871, відповідно й відсутні підстави для задоволення уточнених позовних вимог в частині визнання недійсними позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 та зобов`язання Центральної виборчої комісії прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 в строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону України "Про вибори народних депутатів України", обчислюючи його з дня набрання рішенням у даній справі законної сили.

Не погоджуючись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт стверджує, що Шостим апеляційним адміністративним судом не проаналізовано та не взято до уваги дані досудового слідства у кримінальних провадженнях № 12019070040001669 від 22 липня 2019 року, № 12019070000000237 від 29 серпня 2019 року, які стосуються проведення процесу голосування та підрахунку голосів на 69 виборчому окрузі під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Вказує на не доведення відповідачем, всупереч приписів частини другої статті 77 КАС України недопустимості, неналежності та недостовірності доказів, які подано позивачем.

Крім того, зазначив, що суд першої інстанції формально поставився до розгляду справи та помилково посилався на швидкоплинність виборчого процесу, оскільки таке посилання не може бути виправданням для непроведення аналізу доказів в матеріалах справи, що призвело до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи і до невідповідності висновків суду обставинам справи, що відповідно до частини першої статті 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з мотивів, що в ній викладені.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду встановила наступні обставини підтверджені доказами.

Постановою Центральної виборчої комісії № 1288 від 25 червня 2019 року "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією "Слуга народу" в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОСОБА_1 було зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 69.

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії № 66 від 12 квітня 2012 року "Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі" із подальшими змінами, в межах одномандатного виборчого округу № 69 утворено 133 виборчі дільниці.

Постановою Центральної виборчої комісії № 919 від 31 травня 2019 року "Про утворення окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" утворено окружні виборчі комісії з виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, згідно з додатками 1-25. Зокрема, додатком № 6 до вищевказаної постанови ЦВК № 919 від 31 травня 2019 року визначено персональний склад окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 69.

28 липня 2019 року о 10:01 год. ОВК з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 69 склала протокол про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 69 позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та здійснила транспортування виборчої документації до Центральної виборчої комісії.

Протоколом Центральної виборчої комісії від 05 серпня 2019 року "Про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69" встановлено, що народним депутатом України обрано ОСОБА_2 .

Постановою Центральної виборчої комісії № 1871 від 14 серпня 2019 року "Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах" (Додаток № 5), ОСОБА_2 зареєстровано народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69.

Позивач, вважаючи постанову Центральної виборчої комісії № 1871 від 14 серпня 2019 року "Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах" в частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Статтею 2 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" встановлено, що Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами України.

Відповідно до частини першої та четвертої статі 11 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" (1932-15) основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень Комісії.

Нормами пункту 16 частини другої статті 31 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що ОВК встановлює підсумки голосування в загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та одномандатному окрузі, складає протоколи про підсумки голосування, передає протоколи та іншу виборчу документацію, передбачену цим Законом, ЦВК.

Відповідно до частини першої статті 97 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ЦВК на своєму засіданні розглядає та приймає окремо протоколи ОВК про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та протоколи ОВК про підсумки голосування в одномандатному окрузі. Відомості зазначених протоколів на засіданні ЦВК оголошуються головою чи заступником голови відповідної ОВК. Час прийняття ЦВК протоколу ОВК і занесені до протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання ЦВК.

Приписами частини першої статті 99 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів ОВК про підсумки голосування в одномандатних виборчих округах, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п`ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів народних депутатів України у відповідних одномандатних виборчих округах, про що складає протоколи.

Частиною першою статті 100 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що центральна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур`єр".

Відповідно до частини першої статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України" особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов`язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

Нормами частини третьої статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що при отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України.

Підставою для оскарження постанови № 1871 в частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69, є порушення на 69 виборчому окрузі встановленої законом процедури підрахунку голосів, прийняття та розгляду документів дільничних виборчих комісій, встановлення підсумків та результатів голосування.

Виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборчих процедур, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статі 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

В той же час, статті 273, 274, 278, 279 КАС України визначено особливості порядку та строків розгляду окремих термінових справ, до яких, зокрема, відносяться і справи, пов`язані із порушенням законодавства під час виборчого процесу.

Тому, з урахуванням швидкоплинності виборчого процесу та, з метою дотримання прав суб`єктів виборчого процесу в частині реалізації їх права голосу та можливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідних ОВК чи ЦВК за наслідками виявлених порушень під час проведення виборів, законодавець розділив виборчий процес на відповідні етапи шляхом можливості надання виборцям права оскаржити останні протягом відповідного строку.

Так, підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування є окремим етапом виборчого процесу, який має наслідком встановлення результатів виборів депутатів шляхом прийняття відповідної постанови ЦВК.

Постанова ЦВК про реєстрацію народних депутатів є похідною від встановлення результатів виборів.

Судом встановлено, що у даній справі позивач в якості підстави для оскарження постанови ЦВК № 1871 про реєстрацію третьої особи депутатом, обрав спосіб оскарження порядку підрахунку голосів в ОВК № 69 та встановлення результатів виброрів на цьому окрузі.

Суд звертає увагу на те, що ЦВК приймає рішення про встановлення результатів виборів на підставі протоколів окружних виборчих дільниць в одномандатних виборчих округах та протоколів виборчих дільниць в межах одномандатних округів про підсумки голосування.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, доказів того, що протоколи ОВК № 69 на виборчих дільницях № №№ 210015, 210203, 210207, 210227, 210313, 210314, 210327, 210328, 210332, 210339, 210687, 210692, 210699, 210703, 210708, 210712 про підсумки голосування були оскаржені, визнані протиправними та скасовані матеріали справи не містять.

При цьому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 20 серпня 2019 року винесено ухвалу у справі № 9901/463/19 (адміністративне провадження №П/9901/463/19), якою позовну заяву кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 69 ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо встановлення результатів виборів та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без розгляду у зв`язку з тим, що з позовом кандидат у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 69 ОСОБА_1 звернувся 19 серпня 2019 року, тобто з пропуском установленого частиною шостою статті 273 КАС України п`ятиденного строку.

Із вищевказаного рішення вбачається, що ОСОБА_1, звертаючись до ЦВК із позовом, просив: визнати протиправними дії та рішення ЦВК із встановлення результатів виборів в одномандатному виборчому окрузі № 69 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року; визнати протиправними дії ЦВК зі складання протоколу від 05 серпня 2019 року про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 69; визнати недійсними вибори народних депутатів 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69; зобов`язати ЦВК опублікувати в офіційних друкованих виданнях публікацію про спростування інформації щодо обрання ОСОБА_2, 1963 року народження, народним депутатом України в одномандатному виборчому окрузі № 69; зобов`язати ЦВК прийняти рішення про проведення повторного голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 в строки, визначені ч. 3 ст. 103 Закону України "Про вибори народних депутатів України", обчислюючи його з дати набрання рішенням у цій справі законної сили.

Статтею 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначено порядок реєстрації обраної особи народним депутатом України, яка відбувається після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів.

Офіційне оприлюднення результатів виборів депутатів згідно із статтею 100 Закону України "Про вибори народних депутатів України" відбувається після встановлення ЦВК результатів виборів.

Отже, Закон України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) передбачає, що після встановлення результатів виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі шляхом складання протоколу здійснюється офіційне оприлюднення результатів виборів депутатів України в одномандатному виборчому окрузі.

Лише після вказаних дій, обрану депутатом особу ЦВК реєструє, у разі виконання нею вимог статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Виконання особою, обраною депутатом вимог статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України" створює обов`язок ЦВК зареєструвати її.

Позивачем не надано доказів стосовно наявності об`єктивних обставин які виникли з моменту встановлення результатів виборів та їх офіційного оприлюднення до моменту прийняття ЦВК спірної постанови від 14 серпня 2019 року, які б перешкоджали реєстрації ОСОБА_2 депутатом.

Порядок та умови реєстрації депутатом є окремою процедурою, встановленою статтею 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Позивач не надав доказів порушення відповідачем вимог статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Судом такі порушення також не встановлені.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийняття ЦВК постанови № 1871 від 14 серпня 2019 року "Про реєстрацію народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатних виборчих округах" в частині реєстрації ОСОБА_2 народним депутатом України, обраним на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69.

Посилання апелянта на те, що Шостим апеляційним адміністративним судом не проаналізовано та не взято до уваги дані досудового слідства у кримінальних провадженнях, які стосуються проведення процесу голосування та підрахунку голосів на ОВК № 69 під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року є помилковими, оскільки відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 61 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати в разі набрання щодо кандидата у депутати законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину.

Крім того, зазначені доводи стосуються встановлення підсумків та результатів голосування, що не є предметом розгляду у цій справі.

Фактично позивач, вимагаючи скасувати постанову ЦВК № 1871 від 14 серпня 2019 року підмінює предмет спору, оскаржуючи рішення виборчих комісій щодо підсумків та результатів голосування, усвідомлюючи, що строк на оскарження цих рішень минув.

Враховуючи швидкоплиність виборчого процесу позачергових виборів народних депутатів України порушення будь-якого строку тягне за собою недотримання строків наступних процедур, що може мати наслідком не лише порушення прав чи законних інтересів окремого суб`єкта виборчого процесу, але й прав інших суб`єктів, в тому числі права народу на формування складу органу законодавчої влади, як це визначено у статті 3 Першого протоколу до Європейської конвенції прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду стосовно безпідставності позовних вимог щодо визнання недійсними позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 та зобов`язання Центральної виборчої комісії прийняти рішення про проведення повторного голосування з позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 69 в строки, визначені частиною третьою статті 103 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки такі вимоги є похідними і в їх задоволенні також необхідно відмовити через відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 14 серпня 2019 року № 1871.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Під час розгляду апеляційної скарги доводи позивача не підтвердилися, в тому числі щодо формального розгляду справи та неправильної оцінки доказів.

За такого правового регулювання та обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, апеляційний суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.