5006/8/10/2012 - 30.01.2014 Прийняття - Юридический Харьков плюс

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Донецької області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, згідно із якою просило визнати бездіяльність державного виконавця Державної виконавчої служби України щодо не проведення дій з організації розшуку майна боржника, не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька", не накладання арешту на кошти, що перебувають у касі боржника, не накладення арешту на цінні папери боржника, не накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів від 15.04.2013 та від 05.09.2013, не накладення арешту на все нерухоме майно боржника та не надіслання постанови про арешт нерухомого майна боржника до органів, які ведуть Єдиний Реєстр заборон відчуження нерухомого майна, не проведення дій з примусової реалізації майна боржника, щодо невиходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, не проведення за юридичною адресою опису, вилучення та арешту майна боржника в процесі примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі №5006/8/10/2012 від 27.04.2012 незаконною, та такою, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області вчинити дії, спрямовані на повне та реальне виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі № 5006/8/10/2012 від 27.04.2012 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2013 у справі № 5006/8/10/2012 (суддя Величко Н.В.), яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (судді Москальова І.В., Будко Н.В., М'ясищев А.М.) у задоволенні скарги відмовлено. Судові акти попередніх інстанцій мотивовано тим, що строк для проведення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні не сплинув і виконавчою службою вживається ряд заходів для примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі №5006/8/10/2012 від 27.04.2012.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО", викладені у скарзі, задовольнити. Касаційна скарга мотивована порушенням судами при винесенні судових актів норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на відповідність приписам законодавства прийнятих судових актів у даній справі та просить залишити ухвалу і постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзиву на касаційну скаргу від Державної виконавчої служби не надходило.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2012 р. у справі №5006/8/10/2012 затверджено мирову угоду між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка та Публічним акціонерним товариством "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк, згідно якої боржник визнає свої зобов'язання перед ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" у розмірі 9 520 659,07 грн., з яких, 3% річних - 1 166 568,42 грн., індекс інфляції - 8 328 354,65 грн., витрати по сплаті держмита - 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

07.03.2013 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області надійшла заява Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" № 52юр-1566/13 від 04.03.2013 р. про відкриття виконавчого провадження за ухвалою Господарського суду про затвердження мирової угоди від 27.04.2012 р. та накладення арешту на майно та кошти боржника, оголошення заборони на його відчуження.

12.03.2013 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області винесено постанову ВП № 36941742 про відкриття виконавчого провадження та встановлено боржнику строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа до 19.03.2013 р. Боржника попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення буде виконано у примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

22.03.2013 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області Шмаковим Р.С. приєднано виконавче провадження № 36941742 з примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області від 27.04.2012 р. № 5006/8/10/2012 до зведеного виконаного провадження № 35358795, на підставі ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження", про що винесено постанову.

Також, 22.03.2013 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 13799305 у межах зведеного виконавчого провадження № 35358795 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,шляхом накладення арешту на все майно, що належить ОП "Шахта ім.. О.Ф. Засязько" в межах суми звернення стягнення 21425846,07 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.

Також судами встановлено, що 08.04.2013 року стягувач письмовою заявою на запит державного виконавця повідомив відділ виконавчої служби щодо проведення звірки взаєморозрахунків з боржником в розрізі рішень суду, у зв'язку з чим зобов'язувався після погодження акту звірки сторонами проінформувати виконавчу службу про виконання ПАТ "Шахта ім.. О.Ф. Засядько" виконавчих документів, які знаходяться у ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області.

15.04.2013 року постановою про арешт коштів боржника ВП № 13799305 у межах зведеного виконавчого провадження № 35358795 накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках, відкритих у перелічених у постанові фінансових установах.

22.05.2013 р., 04.09.2013 р. державним виконавцем здійснено проведення опису майна боржника, про що складений відповідний акт опису та арешту майна яким були описані та арештовані нежитлові будівлі за адресою: м.Макіївка, вул.Давиденка 8, тепличне господарство (до складу якого входять будівля теплиці, грибниці, підстанія трансформаторна, приміщення складу) за адресою: м.Донецьк, вул. Савченка 16а., будівля парокотельної з димовою трубою за адресою: м.Донецьк, вул. Савченка 16б., автомобіль ГАЗ 5301 реєстраційний номер 46780 ЕВ, автомобіль ГАЗ 3110 реєстраційний номер 03785 ЕВ, автомобіль ГАЗ 311000 реєстраційний номер 00302 ЕВ, автомобіль ГАЗ 3110 реєстраційний номер 00188 ЕК, автомобіль ГАЗ 3110 реєстраційний номер 00985 ЕО.

23.05.2013 та 17.09.2013 державним виконавцем винесені постанови про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості та оцінки майна боржника.

05.09.2013 та 04.10.2013 ВДВС повторно винесені постанови про арешт коштів боржника та разом з платіжними дорученнями направлені до банківських установ зазначених стягувачем, у зв'язку із зміною найменування боржника та клопотанням стягувача від 13.08.2013 р. № 52 юр-7110/13.

Також, судами встановлено, що державним виконавцем проводяться дії щодо перевірки обтяжень описаного та арештованого майна (запит до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 04.09.2013 р.), направлені вимоги до банківських установ з метою встановлення залишку грошових коштів на арештованих рахунках (вимога від 05.09.2013, 04.10.2013 р.), через запит до Управління Держземагенства у м. Донецьку перевірена наявність земельних ділянок у власності боржника.

21.10.2013 державним виконавцем прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 40187117 до зведеного виконавчого провадження №35358795. Останній виконавчий документ - наказ № 905/1963/13 від 14.08.2013 виданий господарським судом Донецької області надійшов до виконання ВДВС 10.10.2013 виконавче провадження № 40187117 відкрито 11.10.2013 р.

Посилаючись на бездіяльність державної виконавчої служби, скаржник (стягувач) просив визнати бездіяльність державного виконавця Державної виконавчої служби України щодо не проведення дій з організації розшуку майна боржника, не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька", не накладання арешту на кошти, що перебувають у касі боржника, не накладення арешту на цінні папери боржника, не накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів від 15.04.2013 та від 05.09.2013, не накладення арешту на все нерухоме майно боржника та не надіслання постанови про арешт нерухомого майна боржника до органів, які ведуть Єдиний Реєстр заборон відчуження нерухомого майна, не проведення дій з примусової реалізації майна боржника, щодо невиходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, не проведення за юридичною адресою опису, вилучення та арешту майна боржника в процесі примусового виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі № 5006/8/10/2012 від 27.04.2012 незаконною, та такою, що не відповідає Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області вчинити дії, спрямовані на повне та реальне виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі № 5006/8/10/2012 від 27.04.2012 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно приписів ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) (далі -Закон).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно із ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як унормовано ч. 1 ст. 33 Закону, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З огляду на приписи п.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

З урахуванням того, що боржник скористався правом, наданим п. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" та запропонував ті види майна, на яке необхідно в першу чергу звернути стягнення, суди дійшли до мотивованого висновку про те, що боржник не ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням і тому відсутні підстави для застосування вимог п.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що таке звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України в силу Закону є правом державного виконавця, а не його обов'язком.

Встановивши, що строк для проведення виконавчих дій з приводу здійснення зведеного виконавчого провадження № 35358795 не закінчився, у зв'язку із приєднанням 21.10.2013 до зведеного виконавчого провадження № 35358795 останнього виконавчого документа - наказу суду № 905/1963/13 від 14.08.2013, прийнявши до уваги, що державним виконавцем вживаються заходи щодо належного виконання ухвали суду в межах зведеного виконавчого провадження, суди дійшли до мотивованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Додатково колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій були правомірно враховані при розгляді поданої скарги всі матеріали виконавчого провадження станом на час розгляду скарги, зокрема, постанова державного виконавця від 21.10.2013 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, оскільки, шляхом винесення даної постанови державний виконавець самостійно усунув допущене порушення щодо строку здійснення зведеного виконавчого провадження, яке існувало станом на час звернення скаржника із скаргою до суду та було усунуто державним виконавцем під час розгляду такої скарги судом.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України ухвала та постанова ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин, які мають значення для розгляду поданої скарги на бездіяльність виконавчої служби, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали та постанови - відсутні.