910/2296/13 Про стягнення заборгованості з оплати медичних послуг - 29.01.2014 Прийняття

головуючого судді Сибіги О.М. суддів Фролової Г.М., Ходаківської І.П. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр", м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова", м. Київ про стягнення 32 104, 45 грн.

за участю представників

позивача: Пророк В.В.,

відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр" (далі за текстом - ТОВ "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі за текстом - ВАТ "СК "Нова") про стягнення заборгованості в сумі 32 104, 25 грн., з яких: 29 605,00 грн. основного боргу та 2 499,45 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач не представив належних доказів на підтвердження обставин надання ним відповідачу у визначеному договором порядку рахунків № №: СФ-0000114, СФ-0000146, СФ-0000204, СФ-0000237, СФ-0000273 та СФ-0000301 на суму 29 605,00 грн., а також іншої належним чином оформленої документації, зазначеної в п. 5.1. Договору, оскільки наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, листи та вимоги, адресовані позивачем ВАТ "СК "Нова", не можуть свідчити про надання позивачем відповідачу та отримання останнім у повному обсязі документації, зазначеної в п. 5.1. Договору, а відтак факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати медичних послуг згідно вказаних рахунків є недоведеним.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ТОВ "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ВАТ "СК "Нова" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить не приймати вказану касаційну скаргу до провадження і повернути її позивачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України.

Розпорядженням від 28.01.2014 року № 03-05/107 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Фролова Г.М., Ходаківська І.П.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідача згідно з приписами ст. 111-4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2010 року ТОВ "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр" (Виконавець або агент) та ВАТ "СК "Нова", яке в подальшому перейменоване на ПрАТ "СК "Нова" (Замовник або довіритель) було укладено Договір про надання медичної допомоги № 66/0/14-10 (далі за текстом - Договір).

Предметом вказаного Договору є врегулювання відносини сторін по наданню Виконавцем Замовнику медичних послуг застрахованим особам (Клієнтам) Замовника з 8.00 год. до 18.00 год. згідно прейскуранту Виконавця (п. 1.1. Договору).

Пунктами 2.1.1., 2.3.2. Договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний забезпечити надання медичних послуг Клієнтам відповідно до умов даного Договору згідно Ліцензії на право здійснення медичних послуг (додаток № 2) та Прейскуранту на медичні послуги (додаток № 1), який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками, а Замовник, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за надані Виконавцем медичні послуги згідно умов та в порядку, визначеному даним Договором.

В п. 5.1. Договору сторонами визначено, що оплата медичних послуг Виконавця здійснюється Замовником на підставі наступних документів:

- рахунку Виконавця на оплату фактично наданих медичних послуг Клієнтам в звітному місяці;

- медичної довідки/медичного висновку та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря;

- акту наданих послуг з переліком наданих медичних послуг згідно форми, викладеної у додатку № 8;

- заяви Клієнта на здійснення страхової виплати (додаток № 9).

Відповідно до п. 5.2 Договору документація, зазначена в п. 5.1. Договору, надається Виконавцем Замовнику не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем.

В свою чергу, п. 5.3 Договору передбачено, що оплата замовником рахунку здійснюється протягом 14 робочих днів з моменту одержання від виконавця рахунку та іншої належним чином оформленої документації, що зазначена у п. 5.1 даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2010 року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не висловила бажання щодо його розірвання чи зміни шляхом направлення рекомендованого листа, він вважається пролонгованим на такий же термін та на тих самих умовах (п. 11.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору в період з березня по вересень 2012 року відповідачу було надано медичні послуги на суму 29 605 грн., у зв'язку з чим останньому надані для оплати і відповідні рахунки-фактури за № СФ-0000114 від 02.04.2012 року на суму 3 900 грн. (за березень 2012 року), № СФ-0000146 від 03.05.2012 року на суму 3 840 грн. (за квітень 2012 року), № СФ-0000204 від 02.07.2012 року на суму 5 470 грн. (за червень 2012 року), № СФ-0000237 від 01.08.2012 року на суму 7 230 грн. (за липень 2012 року), № СФ-0000273 від 03.09.2012 року на суму 3 640 грн. (за серпень 2012 року) та № СФ-0000301 від 01.10.2012 року (за вересень 2012 року) на суму 5 525 грн., а також акти виконаних робіт за вказаний період та документи, зазначені в п. 5.1 Договору, однак послуги відповідач не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 29 605 грн.

Однак, господарські суди попередніх інстанцій з посиланням на ст. ст. 530, 612, 613, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України дійшли висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на те, що з наявних в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ВАТ "СК "Нова" реєстр. № 0200227781644, листів № 49 від 16.07.2013 року, № 7 від 22.01.2013 року, № 75 від 29.11.2012 року, № 61 від 01.11.2012 року та вимоги № 55 від 11.10.2012 року суд унеможливлений дійти одностайного висновку про надання позивачем відповідачу та отримання останнім в повному обсязі документації, що зазначена у п. 5.1. Договору, зокрема: рахунків № №: СФ-0000114, СФ-0000146, СФ-0000204, СФ-0000237, СФ-0000273 та СФ-0000301 на суму 29 605 грн. та іншої належним чином оформленої документації визначеної п. 5.1 Договору, а відтак факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати медичних послуг згідно вказаних рахунків є недоведеним.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зроблені без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення боргу та пені за невиконання умов Договору про надання медичної допомоги, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) .

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що лист за вих. № 49 від 16.07.2013 року разом з рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами звірки виконаних робіт за спірний період, на які посилалось ТОВ "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр", був надісланий скаржником без дотримання Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки опис вкладення у цінний лист відсутній, а відтак зі змісту листа не вбачається, що замовнику послуг була надана документація, передбачена п. 5.1 Договору (медичні довідки/медичні висновки та/або виписки з історії хвороби стаціонарного хворого з підписом та печаткою лікаря, а також заяви клієнтів на здійснення страхової виплати); крім того, дану кореспонденцію позивачем було направлено з порушенням строку для направлення відповідної документації, визначеного в п. 5.2 Договору.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині судового рішення навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В порушення вказаних вимог процесуального законодавства, господарські суди попередніх інстанцій зазначивши, що надання повного пакету документації, передбаченої п. 5.1 Договору, є недоведеним, не звернули увагу на те, що відповідачем взагалі не оспорювався факт надання таких послуг і заперечення відповідача щодо суми боргу за вказані послуги також відсутні.

Крім того, судам перш за все необхідно було встановити обставини наявності чи відсутності боргу відповідача перед позивачем та додатково перевірити стан проведення розрахунків за Договором про надання медичної допомоги № 66/0/14-10 від 01.09.2010 року та дати цьому відповідний правовий висновок.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що судам при розгляді справи необхідно було надати оцінку існуючим правовідносинам сторін з позиції розумності та справедливості, з огляду на те, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається і учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.

Неповне дослідження фактичних обставин справи та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр" на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.