916/1341/13 Про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності - 27.01.2014 Прийняття

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників:позивачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідача третьої особи прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), Яговдік С.М., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року у справі № 916/1341/13 господарського суду Одеської області за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі 1) Міністерства оборони України, 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Мисливсько-рибальське підприємство "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України, про визнання незаконним та скасування рішення,

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 28.12.2011 року №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в частині, що стосується віднесення земельної ділянки №188, площею 3,8674 га, вартістю 12393470,04грн., до земель комунальної власності.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.07.2013 року (суддя Меденцев П.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року (судді: Величко Т.А. - головуючий, Бойко Л.І., Таран С.В.), позов задоволено в повному обсязі; визнано незаконним та скасовано рішення Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 28 грудня 2011 року №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське, Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельної ділянки №188, площею 3,8674га, вартістю 12393470,04грн., до земель комунальної власності; стягнуто з Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на користь Державного бюджету 1147грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Чорноморська селищна рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Сторони та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

За приписами Законів України "Про оборону України" (1932-12) та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про оборону України" передбачено, що Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Пунктами 45 та 50 Положення "Про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями", затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 483 від 22 грудня 1997 року (v0483322-97) , передбачено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .

Здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б №031728 від 1983 року Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є на даний час Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, виконавчим комітетом Комінтернівської райради у 1983 році було надано в постійне та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4382,6га, розташовані на території Чорноморської селищної ради, зокрема, земельна ділянка №188 загальною площею 3,8674га в/н (Чорноморське 3), на якій розташовані об'єкти нерухомого майна Чабанського будинку рибалки.

Рішенням Чорноморської селищної ради №194-VI від 28.12.2011р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в межах населених пунктів смт. та села Гвардійське" затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське; розмежовано землі державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради.

Відповідно до затвердженого проекту, переліку земель, які залишаються в комунальній власності під №188 зазначено: землекористувач - Чорноморська селищна рада (Чабанський будинок рибалки), площа - 3,8674га, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, категорія земель - землі рекреаційного призначення, цільове використання - 0701 для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Документ, що посвідчує право користування земельними ділянками або витяг з реєстру прав власності БТІ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ №944335 від 14.02.2007р.; інформація про документ, що посвідчує право оперативного управління або господарського відання будівель та споруд, які розташовані на земельних ділянках - перелік і балансова вартість будівель і споруд будинку риболова "Чабанка" на 01.12.2006р.

Вирішуючи спір у даній справі про визнання недійсним спірного рішення ради Чорноморської селищної ради №194-VI від 28.12.2011р., суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна земельна ділянка відноситься за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності - до державної власності; станом на 01.01.2013р. включена до Переліку земельних ділянок, що обліковуються за формою 405-А на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси та за даними форми 6-зем, 2-зем Держкомзему України станом на 01.01.1998р. по 01.01.2013р. обліковується за Чабанською квартирно-експлуатаційною частиною в рядку 76 "Міністерство оборони" на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області. Згода Міністра оборони України або іншою особою за його дорученням на її передачу не надавалася. Оскаржуваним рішенням відповідача вказана земельна ділянка зарахована до земель комунальної власності та змінено категорію землі. Відтак, за висновком місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, рішення Чорноморської селищної ради №194-VI від 28.12.2011р. прийняте з порушенням ст.ст. 84, 141 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Колегія погоджується з такими висновками судів, з огляду на наступне.

За приписами ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення ради) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони" (1345-15) . Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування .

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, беручу до уваги приписи законодавства та встановлені судами під час здійснення судового провадження обставини справи, стосовно відсутності згоди Міністерства оборони України на вилучення спірної земельної ділянки із земель оборони, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримуються також Верховний Суд України та Вищий господарський суд України при здійсненні перегляду судових рішень у подібних справах зі спорів про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями оборони (постанова ВСУ від 24.02.2009 у справі №2-1/2599-2008, постанови ВГСУ від 28.01.2012 у справі №19/63, від 10.12.2013 у справі №907/69/13-г)