Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів: С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на постанову від 05.11.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/3481/13 за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" про стягнення 3926,71 грн В судове засідання прибули представники сторін:позивача Головко П.В. (дов. від 31.12.2013 № 1264-06-1) відповідача Старовойтова Д.А., Горецький О.В. (дов. від 13.11.2013 № 102-6) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся з позовом до ДП "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором про надання послуги з технічних випробувань та аналізу від 13.07.2011 у розмірі 3 926,71 грн, з яких пеня за порушення строків надання послуг за 2 етапом - 776,71 грн, штраф за прострочення виконання послуг за 2 етапом (понад 30 днів) - 3150,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.09.2013 (суддя Н. Френдій), залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 (колегія суддів: О. Істоміна, С.Барбашова, О. Плужник), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

13.07.2011 між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) укладений договір № 127-Ф-11 на надання послуги з технічних випробувань та аналізу, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) "Розроблення правил охорони праці під час виробництва радіо та електронної апаратури" (надалі - Послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Сторони обумовили, що найменування послуг, кількість, обсяг, ціна та строки надання послуг тощо, визначені технічними вимогами (додаток 1) і календарним планом (додаток 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток 3), які є невід'ємними частинами цього договору (п.1.2. договору).

У додатку № 2 до додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 сторони домовились, що строки виконання робіт за 2 етапом: листопад 2011 року - липень 2012 року, і в подальшому у додатку № 2 до додаткової угоди № 2 від 27.09.2012, термін виконання робіт за другим етапом встановили з листопада 2011 року по 15.11.2012.

28.12.2012 між сторонами укладена додаткова угода № 4 до Договору, якою встановлений новий строк у календарному плані щодо виконання 2 етапу послуг за Договором з 28.12.2012 до 01.10.2013.

Проте так як строк виконання послуг за 2 етапом, відповідно до календарного плану (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 від 27.09.2012 до договору), залишився порушеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем невчасно надані послуги за договором № 127-Ф-11 від 13.07.2011 у терміни передбачені додатком № 2 до додаткової угоди № 2 від 27.09.2012 у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені за порушення строків надання послуг за 2 етапом у період з 16.11.2012 по 28.12.2012 у розмірі 776,71 грн та штрафу за прострочення виконання послуг за 2 етапом понад 30 днів у розмірі 3150,00 грн.

А тому, враховуючи зазначене вище, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими позовні вимоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і задовольнили позов у повному обсязі.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення виходячи з такого.

Колегія суддів вважає необґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкції за договором за несвоєчасне виконання останнім зобов'язань, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Укладаючи додаткову угоду № 4 від 28.12.2012 до Договору, сторони визначили строк виконання зобов'язання у 2 етапі з 28.12.2012 до 01.10.2013, а отже тим самим і змінили передбачений додатковою угодою № 2 від 27.09.2012 до Договору строк виконання зобов'язань у 2 етапі.

Враховуючи зазначене, задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог, які обґрунтовані посиланням на строк виконання зобов'язання, що змінений за взаємною згодою сторін, є передчасним, тому рішення та постанова підлягають до скасування, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 49 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.09.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покласти на відповідача.