Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М., суддів: Короткевича О. Є. (доповідач у справі), Погребняка В. Я. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у справі№ 21-32-2/44-10-2632 за заявою доОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Кредитної спілки "Україна" про банкрутство Представник в судове засідання не з'явились

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року повернуто ОСОБА_4 апеляційну скаргу з доданими до неї документами, на ухвалу попереднього судового засідання від 19.11.2012 року, без розгляду.

Господарський суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначив, що скаржником не надано доказів направлення апеляційної скарги на адресу ініціюючого кредитора ОСОБА_5

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.11.2012 року, до якої додано докази надсилання апеляційної скарги - Бєлову Кредитної спілки "Україна" та комітету кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Згідно положеннями ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зі змісту частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Розділом XII ГПК України (1798-12) закріплено норми, якими врегульовано порядок перегляду судових рішень в апеляційному порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні ч. 2 ст. 93, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у частині другій ст. 106 ГПК України.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги закріплено в ст. 94 ГПК України, зокрема ч. 3 вказаної статті передбачено, що до апеляційної скарги мають бути додані докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України підставою повернення апеляційної скарги є не додання до останньої доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо.

Відповідно до абзаців 21, 22 та 6 ст. 1 Закону сторонами у справі про банкрутство є боржник та кредитори (комітет кредиторів), які є учасниками провадження у справі про банкрутство, а кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

В порушення вимог ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України господарським судом не надано належної оцінки зазначеної оцінки доказам доданим до апеляційної скарги зокрема, доказам направлення скарги комітету кредиторів.

Вказані порушення норм процесуального права суду апеляційної інстанції інстанцій призвели до неповного з'ясування обставин справи, у зв'язку з чим суд прийшов до передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі статті 111-7 ГПК Українизнаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятий у справі судовий акт не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 року у справі №21-32-2/44-10-2632 скасувати та передати справу на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.