Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Гончарука П.А., судді Кондратової І.Д.(доповідач), судді Стратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивача Корніюк І.А., від відповідача Кратенко Ю.О., Петруша О.В., від третьої особине з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 903/802/13 Господарського суду Волинської області за позовом Приватного підприємства "Ірома" до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Пшонки Романа Васильовича про стягнення 1 679 396,65 грн

У березні 2013 року Приватне підприємство "Ірома" (надалі - ПП "Ірома", позивач) звернулось до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (надалі - ПАТ "Західінкомбанк", відповідач), у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором оперативної оренди (лізингу) нежитлового приміщення № б/н від 07.10.2009 року щодо своєчасного повернення об'єкту оренди, просило суд стягнути з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України (435-15) неустойку в сумі 1679396,65 грн за період прострочення з 01.08.2010 року до 09.07.2012 року.

ПАТ "Західінкомбанк" проти позову заперечувало, посилаючись на те, що ст. 770 ЦК України стосується переходу прав та обов'язків орендодавця до нового власника виключно за чинними договорами оренди, а тому у Пшонки Романа Васильовича (надалі - Пшонка Р.В.), який став новим власником приміщення після припинення договору оперативної оренди (лізингу) нежитлового приміщення № б/н від 07.10.2009 року, відсутнє право вимагати стягнення неустойки за прострочення повернення орендного майна.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.09.2013 року у справі № 903/802/13 (суддя Філатова С.Т.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Дужич С.П., судді: Грязнов В.В., Сініцина Л.М.), позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі ПАТ "Західінкомбанк", посилаючись на порушення норм ст. ст. 626, 653, 759, 763, 770, 785 ЦК України, просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про стягнення з ПАТ "Західінкомбанк" 1 056 736,40 грн неустойки, що нарахована за період прострочення з 28.04.2011 року по 09.07.2012 року.

Представник позивача та третьої особи подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив суд залишити касаційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року - без змін

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111-5, ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України (1798-12) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, господарські суди встановили, що 07.10.2009 року між МП "Інкомсервіс", правонаступником якого є ПП "Ірома" (надалі - орендодавець), та Черкаською філією КБ "Західінкомбанк" ТОВ правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" (надалі - орендар) був укладений договір оперативної оренди (лізингу) нежитлового приміщення № б/н (надалі - договір оренди), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оперативну оренду частину нежитлового адміністративно-побутового приміщення, що знаходиться в м. Черкаси, б-р Шевченка 274/1, з прилеглими господарськими прибудовами; загальна площа приміщення, яке передається в оренду становить 362,5 м.кв.; балансова вартість становить 1238162,00 грн (надалі - об'єкт оренди).

28.04.2011 року між ПП "Ірома" (дарувальник) та Гаврилишиним Р.В. (обдарований) було укладено договір дарування нежитлового приміщення, згідно якого ПП "Ірома" подарувало громадянину майно, яке складається з частини нежитлової будівлі (будівлі аптеки-магазину з офісними приміщеннями), а саме: приміщення першого поверху №ІІ, приміщення другого поверху з № 1 по № 5, І, приміщення третього поверху з №1 по №6, ІІІ, приміщення техповерху з № 1 по № 4, ІV, загальною площею 355,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд. 274/1.

В той же день новий власник, до якого також перешли всі права і обов'язки сторони за договором оренди від 07.10.2010 року, передав ПП "Ірома" як попередньому власнику і орендодавцю право вимоги до ПАТ "Західінкомбанк", про що між ними був укладений договір уступки вимоги боргу (цесії).

Додатковими угодами від 10.07.2012 року та 05.09.2012 року до договору уступки вимоги боргу (цесії) внесені зміни у зв'язку зі зміною прізвища нового власника приміщень з Гаврилишина на Пшонку та п. 1-а договору викладено в наступній редакції: "Новий власник відступає, а попередній власник приймає на себе право вимоги нового власника до ПАТ "Західінкомбанк" про стягнення з останнього починаючи з 28.04.2011 року неустойки за неповернення і користування після закінчення договору оренди належними на праві власності новому власнику приміщеннями загальною площею 362,5 кв. м., розташованими за адресою: м.Черкаси, бул. Шевченка, 274/1 до дня їх фактичного повернення або примусового звільнення".

Суди, враховуючи преюдиціальні факти, які встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 05.10.2010 року у справі № 2/123-42, також з'ясували, що 07.06.2010 року договір оренди припинився у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Суди встановили, що орендар об'єкт оренди не звільнив і продовжував ним користуватися до 10.07.2012 року.

Предметом заявленого позивачем позову є стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, нарахованої згідно ст. 785 ЦК України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу (надалі - ГК) України (436-15) до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України (435-15) .

За ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому згідно з частиною другою цієї ж статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, безпідставно продовжував користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди № б/н від 07.10.2009 року, а тому згідно ст. 785 ЦК України зобов'язаний сплати неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення об'єкта оренди орендодавцю, а також новому власнику, до якого згідно ст. 770 ЦК України перейшли всі права та обов'язки наймодавця.

Вищий господарський суд України вважає, що такий висновок суду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Посилання касаційної скарги на відсутність у нового власника права вимагати стягнення сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення об'єкту оренди та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. 770 ЦК України, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки припинення договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, не виключає право орендодавця застосування заходу майновою відповідальністю як стягнення подвійної плати за користування річчю за час прострочення, навпаки, така відповідальність настає лише після припинення договору оренди, а тому у разі зміни власника речі, переданої у найм, та невиконання орендарем свого обов'язку щодо повернення об'єкту оренди до нового власника переходить права на стягнення неустойки згідно ст. 785 ЦК України, навіть, у разі припинення договору оренди.

Cтвердження заявника касаційної скарги щодо безпідставного відхилення клопотання про зупинення провадження у даній справі, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки розгляд спору у справі № 711/7933/13-ц за позовом ПАТ "Західінкомбанк" до ПП "Ірома", Пшонки Р.В. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 28.04.2011 року не перешкоджає розгляду та вирішенню спору у цій справі.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувані судові акти прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 24.09.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 903/802/13 - без змін.