Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2013 у справі господарського суду Донецької області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" до приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" про стягнення 337 996, 49 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Тищенко А.В. - дов. б/н від 01.12.2011; від відповідача: Шерстньова О.С. - дов. б/н від 08.01.2014; від третьої особи:не з'явились;

Рішенням від 15.10.2013 господарського суду Донецької області (суддя: Борисенко І.І.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" суму страхового відшкодування у розмірі 337 996,49 грн. за договором страхування майна, що є предметом застави "СТД 7478607 від 28.09.2011 на користь вигодонабувача ПАТ "Перший Український міжнародний банк".

У задоволенні позову про стягнення витрат з проведення експертного дослідження Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз відмовлено.

Стягнено з ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" на користь ТОВ "АСС-Харківпласт" судовий збір у розмірі 6 723, 24 грн.

Постановою від 13.11.2013 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Татенко В.М. - головуючий, Марченко О.А., Радіонова О.О.) рішення від 15.10.2013 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Не погоджуючись з судовими рішеннями ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 627, 979 Цивільного кодексу України; ст.ст. 16, 25 Закону України "Про страхування"; ст.ст. 41, 59 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 28.09.2011 ТОВ "АСС-Харківпласт" та ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" уклали договір №СТД 7478607 про страхування майна та додаткову угоду.

Термін дії договору з урахуванням додаткової угоди з 28.09.2011 до 27.09.2012.

Згідно п.1.1 предметом вищевказаного договору є майновий інтерес, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, яке є предметом застави згідно з договором № 10-1269 від 14.09.2011, укладеним між ТОВ "АСС-Харківпласт" та ПАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", як засіб забезпечення зобов'язань за кредитним договором №04-1263 від 14.09.2011.

Вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ "Перший Український міжнародний банк" у сумі, що не перебільшує заборгованість страхувальника перед банком на момент настання страхового випадку; а ТОВ "АСС-Харківпласт" у частині суми страхового відшкодування, що залишилась.

Відповідно до п.2.1 договору, страхова сума - грошова сума, в межах якої страхувальник здійснює виплату при настанні страхового випадку по відповідному ризику. Страхова сума по відношенню до будь-якого із застрахованих об'єктів визначається окремо та вказана у Додатку №1 до даного договору.

Пунктом 2.4 договору страхування франшиза встановлена за кожний страховий випадок. Франшиза - частина збитку, яка не відшкодовується страховиком. Розмір франшизи вказаний у додатку № 1 до даного договору та визначається у процентах від страхової суми, абсолютною величиною або іншим чином, вказаним в договорі страхування.

У пункті 5.3 договору страхування сторони визначили, що виплата страхового відшкодування здійснюється ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та ТОВ "АСС-Харківпласт". Банку виплачується частина страхової суми, що не перебільшує розмір фактичної заборгованості позивача перед банком по кредитному договору, зазначеному у п.ІV договору страхування на дату виплати страхового відшкодування. Ця сума страхової виплати надходить до банку в рахунок погашення заборгованості страхувальника по відповідному кредитному договору. Частина суми страхового відшкодування, яка перебільшує суму фактичної заборгованості страхувальника перед банком, виплачується позивачу. Сума, яка підлягає перерахуванню на рахунок банка, повинна бути узгоджена страхувальником і банком. Ознакою узгодження є відповідний лист банку, у якому може бути вказана сума фактичної заборгованості страхувальника перед банком на даний час.

Господарськими судами також встановлено, що 10.05.2012 в результаті сильної зливи з градом, що супроводжувався сильними поривами вітру, постраждало застраховане майно, а саме порушено крівлю будівлі, що призвело до залиття дощовою водою обладнання та товарів у цій будівлі, яка розташована у м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4.

На підставі звернення позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, відповідач ініціював проведення розслідування стосовно віднесення даної події до страхової та визначення розміру збитку внаслідок пошкодження застрахованого майна.

За довідкою Харківського регіонального центру з гідрометеорології №320 від 21.05.2012 погодні умови, які сталися 10.05.2012 відносяться до стихійного гідрометеорологічного явища.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 979 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 985 Цивільного кодексу України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно з ч.1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 636 Цивільного кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

За ч.1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 2 статті 10 та статті 23 Закону "Про заставу" передбачено, що у разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика. При заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Отже, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач в порушення умов договору необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 13.11.2013 Донецького апеляційного господарського суду зі справи №905/4890/13 залишити без змін.