Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Панової І.Ю., суддів: Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край" на ухвалу господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 рокуу справі № 5011-49/12831-2012 господарського суду м. Києва за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіко-Констракшен" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промтек" про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Край" - Божук А.В., дов. б/н від 04.11.2013 року; від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіко-Констракшен" - Ястремський О.Я., дов. б/н від 24.05.2013 року,

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіко-Констракшен" (далі - ТОВ "Тіко-Констракшен") порушено провадження у справі № 5011-49/12831-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "Промтек" (далі - ТОВ "Компанія "Промтек").

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 (суддя - Мандичев Д.В.) затверджено мирову угоду від 06.08.2013 року, укладену між ТОВ "Компанія "Промтек" в особі представника Березовчук Марії Леонідівни та кредиторами ТОВ "Компанія "Промтек" в особі Глущенка Максима Леонідовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Доманська М.Л., суддя - Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙ" (далі - ТОВ "КРАЙ") залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 залишено без змін. Матеріали справи № 5011-49/12831-2012 повернуто до господарського суду м. Києва.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012, ТОВ "КРАЙ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 скасувати.

В касаційній скарзі ТОВ "Край" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 35- 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 4-1, 22, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство (2343-12) .

Згідно з п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) ) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у даній справі було порушено судом першої інстанції 19.09.2012 року, тобто до набрання чинності змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) , то судами попередніх інстанцій правомірно застосовано попередню редакцію Закону про банкрутство (2343-12) .

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2013 року до господарського суду м. Києва надійшла заява розпорядника майна ТОВ "Компанія "Промтек" арбітражного керуючого Сергійчука Олександра Степановича про затвердження мирової угоди.

29.08.2013 року до господарського суду м. Києва надійшли заперечення ТОВ "Край" щодо затвердження мирової угоди схваленої комітетом кредиторів ТОВ "Компанія "Промтек" протоколом № 2 від 06.08.2013 року.

Вказані заперечення були обґрунтовані тим, що мирова угода від 06.08.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 не відповідає "вимогам щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 року № 1223/5 (z1064-13) .

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про затвердження мирової угоди та припинення у зв'язку з цим провадження у справі № 5011-49/12831-2012.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з протоколом № 2 зборів комітету кредиторів ТОВ "Компанія "Промтек" від 06.08.2013 року, у зборах брали участь всі кредитори боржника, більшістю голосів затверджено мирову угоду по справі про банкрутство ТОВ "Компанія "Промтек".

Відповідно до абз. 18 ст. 1 Закону про банкрутство мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Згідно зі ст. 35 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до положень ст. 37 Закону про банкрутство мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Мирова угода має містити положення про:

- розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;

- відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши подану на затвердження мирову угоду, суди попередніх інстанцій встановили, що умови мирової угоди не суперечать ст. ст. 36, 39 Закону про банкрутство, заява про затвердження мирової угоди оформлена належним чином, умови мирової угоди стосуються лише прав і обов'язків сторін, сторони за мировою угодою наділені повноваженнями на її укладення, мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства та за своїм змістом є такою, що може бути виконана у відповідності з її положеннями.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що вимоги щодо розроблення мирової угоди боржника відповідно до Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 року № 1223/5 (z1064-13) , на які посилається в своїх запереченнях скаржник, не можуть бути застосовані до правовідносин, які регулюються Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону про банкрутство затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено мирову угоду.

Враховуючи встановлені обставини справи та вказані норми законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про затвердження мирової угоди, та припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 40 Закону про банкрутство.

Доводи касаційної скарги зводяться до встановлення нових обставин у справі та переоцінки таких доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи та прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду м. Києва від 29.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 5011-49/12831-2012 залишити без змін.