Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддів Губенко Н.М. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" на постанову від Рівненського апеляційного господарського суду 02.10.2013 у справі господарського суду № 918/798/13 Рівненської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача ОСОБА_5;

24.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Есвалда" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по договору суборенди № А081111902 від 11.11.2009 за оренду приміщення, комунальним послугам та експлуатаційним витратам у розмірі 18 740, 26 грн., пені у розмірі 16 866, 23 грн. та штрафу у розмірі 2 370, 50 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог - т. 1 а. с. 86-87).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.07.2013 у справі № 918/798/13 (суддя Торчинюк В.Г.) стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" основний борг у розмірі 18 740, 26 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 918/798/13 (колегія суддів у складі: Гудак А.В. - головуючий суддя, судді Олексюк Г.Є., Розізнана І.В.), рішення господарського суду Рівненської області від 15.07.2013 у справі № 918/798/13 скасовано в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" 18 740, 26 грн. основного боргу та 849, 07 грн. судового збору; прийнято в цій частині нове рішення: "Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" основний борг по орендній платі за жовтень 2010 року в сумі 978, 76 грн., комунальні платежі за жовтень 2010 року в сумі 79, 68 грн., експлуатаційні витрати за жовтень 2010 року в сумі 424, 16 грн. В стягненні основного боргу по орендній платі за листопад - грудень 2010 року та січень 2011 року в сумі 12 931,20 грн., експлуатаційних витрат за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року в сумі 4 041, 00 грн., комунальних платежів в сумі 285,46 грн. за листопад - грудень 2010 року відмовити. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 67,10 грн."; в іншій частині рішення господарського суду Рівненської області від 15.07.2013 у справі № 918/798/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Есвалда" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 918/798/13, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Фізична особи - підприємець ОСОБА_4 надала відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 918/798/13 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 визначених позивачем заборгованості по договору суборенди № А081111902 від 11.11.2009 за оренду приміщення, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, пені та штрафу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) договір є обов'язковим для виконання сторонам.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 та 6 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до п. 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" (v0012600-13) у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму

Крім того, про те, що правовідносини, які виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, має бути врегульовано з урахуванням положень статті 627, 629, частини другої статті 795 ЦК України та умов договору, зазначено в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 12/75-2167-33/75-4/180.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційного господарського суду, на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши умови договору суборенди № А081111902 від 11.11.2009; встановивши, що позивач свої договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, передав у тимчасове використання нежитлове приміщення загальною площею 44, 9 кв. м. (факт передачі підтверджується підписаним сторонами актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 15.01.2010); п. 9.3 договору суборенди передбачено, що якщо інше не передбачено цим договором, орендна плата сплачується суборендарем авансом, не пізніше 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю; нарахування орендної плати починається з дня відкриття приміщення орендаря (обумовленої дати двома сторонами), що підтверджується актом приймання-передачі і закінчується в день підписання акту повернення приміщення з оренди, відповідно до п. 31.2. ст. 31 договору (п. 9.5 договору суборенди); п. 31.6 договору суборенди передбачено, що суборендар зобов'язаний здійснювати оплату всіх платежів, передбачених цим договором, до моменту підписання сторонами акту повернення приміщення; суборендар відшкодовує вартість комунальних платежів та експлуатаційних витрат, відповідно до рахунків, виставлених орендарем протягом п'яти днів з моменту отримання відповідних рахунків (п. 9.14 договору суборенди); позивачем як доказ надсилання рахунків відповідачу, відповідно до п. 9.14 договору, надано копію фіскального чеку № 3471 від 23.04.2013 (а. с. 63) та опис вкладення у цінний лист (а. с. 64 - 65), які свідчать про надсилання та отримання відповідачем вказаних вище документів; натомість, суборендар не виконав покладені на нього обов'язки по сплаті орендної плати (листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року), комунальних платежів (жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року) та експлуатаційним витратам (жовтень-грудень 2010 року, січень 2011 року), в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 18 740, 26 грн.; беручи до уваги те, що відповідачем, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано доказів повернення приміщення позивачу; дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованості по договору суборенди № А081111902 від 11.11.2009 за оренду приміщення, комунальним платежам та експлуатаційним витратам у розмірі 18 740, 26 грн.

Водночас, апеляційний господарський суд скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягненні основного боргу по орендній платі за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року, експлуатаційних витрат за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року, комунальних платежів за листопад - грудень 2010 року з тих підстав, що договір суборенди № А081111902 від 11.11.2009 припинив свою дію 26.10.2010, не врахував, що спірні правовідносини має бути врегульовано з урахуванням положень статті 627, 629, частини другої статті 795 ЦК України та пункту 31.6 договору суборенди; відтак суд апеляційної інстанції припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права (приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності).

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій відмовляючи у стягнення пені та штрафу, з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України, дійшли правомірного висновку про те, що спеціальна позовна давність в один рік щодо вимог про стягнення пені та штрафу закінчилася в 2012 році, в той час як позивач звернувся з даним позовом до суду 29.05.2013.

Посилання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу на те, що відповідач не отримував акти надання послуг та рахунки на відшкодування вартості комунальних платежів і експлуатаційних витрат не приймаються колегією суддів суду касаційної інстанції до уваги, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи позивачем як доказ надсилання актів та рахунків відповідачу надано копію фіскального чеку № 3471 від 23.04.2013 (а. с. 63) та опис вкладення у цінний лист (а. с. 64 - 65), які свідчать про їх надсилання; до того ж, в матеріалах справи наявний доказ (відстеження пересилання поштових відправлень - т. 1 а. с. 119) отримання 18.05.2013 особисто відповідачем актів надання послуг та рахунків на відшкодування вартості комунальних платежів і експлуатаційних витрат. Водночас, відповідач, в порушення приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо надсилання актів надання послуг та рахунків на відшкодування вартості комунальних платежів і експлуатаційних витрат Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 та їх отримання нею.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні основного боргу по орендній платі за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року в сумі 12 931,20 грн., експлуатаційних витрат за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року в сумі 4 041, 00 грн., комунальних платежів в сумі 285,46 грн. за листопад - грудень 2010 року, а рішення місцевого господарського суду в цій частині залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Есвалда" задовольнити частково.

Скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 918/798/13 в частині відмови у стягненні основного боргу по орендній платі за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року в сумі 12 931,20 грн., експлуатаційних витрат за листопад - грудень 2010 року, січень 2011 року в сумі 4 041, 00 грн., комунальних платежів в сумі 285,46 грн. за листопад - грудень 2010 року, та в цій частині залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 15.07.2013 у справі № 918/798/13.

В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 918/798/13 залишити без змін.