Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "БТА БАНК", м. Київ на рішення від 12.08.2013 господарського суду Донецької області та постанову від 01.10.2013 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 5006/19/20пд/2012 господарського суду Донецької області за позовом публічного акціонерного товариства "БТА БАНК" до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Буд", м. Донецьк; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технобудпроект", м. Донецьк; 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Буделемент", м. Донецьк треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донбасметал", м. Донецьк; 2. товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК", м. Донецьк про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності на майно, припинення права власності відповідачів на майно в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "БТА Банк" ТОВ "Укр Буд" Свистунов Д.В., довір. Куржупова Я.В., довір.

Публічне акціонерне товариство "БТА БАНК" (далі - ПАТ "БТА БАНК", позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Буд" (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технобудпроект" (далі - відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю "Буделемент" (далі - відповідач 3) про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель) за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 18-в, визнання права власності на майно, припинення права власності відповідачів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013 (судді: Демідова П.В.- головуючий, Бокова Ю.В., Риженко Т.М.) у справі № 5006/19/20пд/2012 в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 (судді: Кододова О.В. - головуючий, Агапов О.Л., Геза Т.Д.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме, ст.ст. 17, 23 Закону України "Про іпотеку", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2006 між позивачем (правонаступник ВАТ "Український кредитно-торгівельний банк") та ТОВ "НВП "Донбасметал" (позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №КЛ-06-18 (далі-кредитний договір).

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором між ПАТ "БТА БАНК" та ТОВ "ДТК" (майновий поручитель) укладений договір іпотеки від 20.11.2006 № КЛ-06-18/И, за яким ТОВ "ДТК" передав в іпотеку позивачу нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель загальною площею 2 962,9 кв.м. за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, 18-в.

У грудні 2010 року було порушено справу № 42/182Б про банкрутство ТОВ "ДТК" у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) і постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011 ТОВ "ДТК" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У березні 2011 року порушено справу №27/52б про банкрутство позичальника - ТОВ "НВП "Донбасметал" і грошові вимоги позивача на загальну суму 8 643 649,59 грн. були визнані у межах вказаної справи про банкрутство та включені до реєстру вимог кредиторів.

Проте у межах справи про банкрутство майнового поручителя - ТОВ "ДТК" позивачу у визнанні заставних грошових вимог до боржника відмовлено з посиланням на те, що такі вимоги не є грошовими в розумінні Закону про банкрутство (2343-12) , оскільки майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем не грошовими коштами, а лише переданим в іпотеку майном (ухвала господарського суду Донецької області від 28.03.2012 у справі № 42/182Б). При цьому предмет іпотеки був реалізований ліквідатором у межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "ДТК" трьом покупцям - відповідачу 1, відповідачу 2 та відповідачу 3.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що кошти, отримані від реалізації заставного майна у процедурі банкрутства, йому перераховані не були, тому відповідно до ст. 23 Закону України "Про іпотеку" іпотека є дійсною для набувачів цього майна - відповідачів 1-3 і позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Проте такі вимоги обґрунтовано визнані судами попередніх інстанцій безпідставними, оскільки в силу приписів ст. 23 Закону про банкрутство, норми якого є спеціальними на мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин банкрутства, обтяження спірного майна іпотекою було припинено з моменту визнання ТОВ "ДТК" банкрутом згідно з постановою господарського суду Донецької області від 10.01.2011 у справі №27/52б. Отже, мало місце припинення іпотеки в силу закону (ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку"). У зв'язку з чим у даному випадку наслідки переходу права власності на предмет іпотеки, передбачені ст. 23 Закону України "Про іпотеку", застосуванню не підлягають.

Порушення ліквідатором ТОВ "ДТК" вимог ст. 26 Закону про банкрутство та неперерахування позивачу коштів від реалізації заставного майна у процедурі банкрутства не є підставою для відновлення обтяження спірного майна. У цьому випадку позивач, як заставодержатель, повинен оскаржити відповідні дії ліквідатора у межах справи про банкрутство ТОВ "ДТК".

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 17, 23 Закону України "Про іпотеку", ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "БТА БАНК" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 у справі №5006/19/20пд/2012 залишити без змін.