Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 за позовом Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін: від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились, - У судовому засіданні, у якому був присутній представник позивача - Целенко Т.І. (довіреність № 15/6379 від 16.10.2012), оголошувалася перерва з 05.08.2013 по 12.08.2013.

Збаразька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) у грудні 2012 року звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" про зобов'язання усунути недоліки, виявлені при проведенні судової будівельно-технічної експертизи з реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження Збаразької виправної колонії (№ 63), а саме: генеральному підряднику надати в повному обсязі виконавчу документацію; генеральному підряднику усунути протікання бетонних резервуарів в станції очистки; генеральному підряднику влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод у будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі; пофарбувати будівлю очисних споруд ззовні, всередині, місцями поштукатурити; доробити відмостку біля первинного відстійника; пофарбувати всередині будівлю первинного відстійника; пофарбувати металеві конструкції в будівлі первинного відстійника; провести ремонт колодязів біля каналізаційної насосної станції - 4 од.; закласти отвори в стіні біля вентиляторів; встановити вентилятор у карантинному відділенні та зобов'язати відповідача здати в експлуатацію локальні очисні споруди з станцією знезараження протягом 1-го місяця згідно з вимогами СНіП та БНіП.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 у справі № 5019/2069/12 (суддя Войтюк В.Р.) в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 (колегія суддів у складі: Філіпової Т.Л. - головуючого, Саврія В.А., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю усунути протікання бетонних резервуарів в станції очистки та влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод в будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі. В цій частині прийнято нове рішення. Зобов'язано Виробничо-комерційну фірму "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю усунути протікання бетонних резервуарів в станції очистки та влаштувати ізоляцію самопливного колектора вводу стічних вод в будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Збаразькою виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Тернопільській області (№ 63) (замовником) та Виробничо-комерційною фірмою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" (виконавцем) за результатами проведеного тендеру від 20.12.2006 укладено договір № 20/12/01 від 20.12.2006.

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до розділу 1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати комплекс робіт з реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження, продуктивністю 200 м.куб./доб. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягів і вартості виконуваних робіт проектам, кошторисам і будівельним нормам та правилам, а матеріалів, устаткування і обладнання - державним стандартам і технічним вимогам, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність виконавця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт, доручених для виконання за цим договором складає 649901,00 грн., в тому числі ПДВ 108316,83 грн.

Відповідно до пункту 4.5. договору, по завершенню виконання робіт виконавець передає замовнику виконавчу та кошторисну документацію в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4.6. договору, якщо при завершенні виконання будівельних робіт на об'єктах буде виявлена невідповідність виконання робіт затвердженій проектно-кошторисній документації, технічним умовам та вимогам внаслідок незадовільного виконання робіт, поганої якості матеріалу або невідповідність креслень та технічної документації, сторонами складається двосторонній акт з переліком доопрацювань.

Згідно з пунктом 5.1. договору, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

Між сторонами 30.11.2007 укладено договір № 30/11/01-07 на загальну суму 49516,80 грн., пунктом 1.1. якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати комплекс пусконалагоджувальних робіт по об'єкту реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження, продуктивністю 200 куб.м./доб., Збаразької ВК №63 в с. Доброводи, Збаразького району, Тернопільської області.

Сторонами 03.12.2007 збільшено вартість робіт на 29385,90 грн., у зв'язку зі збільшенням обсягів робіт додатковою угодою до договору № 20/12/01.

Відповідно до пункту 3.1. договору, строки виконання виконавцем робіт за даним договором становлять 1-н місяць. Виконавець приступає до виконання робіт з моменту підписання договору сторонами, а також після передачі замовником об'єкта для проведення робіт.

На виконання укладеного договору підрядником виконано роботи з реконструкції очисних споруд, про що складено акти за формою КБ - 2, за період з березня 2007 року по грудень 2007 року.

Апеляційним господарським судом встановлено: з довідки, виданої бухгалтерією Збаразької ВК № 63 вбачається, що згідно з договором від 20.12.2006 № 20/12/01 та з додатком до договору від 03.12.2007 Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" перераховано 695906,80 грн., у тому числі у 2006 році - 131323,60 грн., у 2007 році - 564583,20 грн.

Збаразька виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) листом зверталась до Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про усунення недоліків, виявлених при реконструкції до 31.05.2009.

Апеляційним господарським судом встановлено, що актом обстеження якості бетону, укладеного в стіни та підлогу очисних споруд установи Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) в с. Доброводи Збаразького району Тернопільської області від 25.03.2009, складеного випробувальною лабораторією ТОВ "Агробуд-Є" (м. Тернопіль), висновком № 1098 судової будівельно-технічної експертизи від 30.11.2010, призначеної та проведеної у справі Господарського суду Тернопільської області № 3/136-2031 за позовом Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області до Збаразької виправної колонії № 63 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області та Виробничо-комерційної фірми "ВКО" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання усунути недоліки виявлені при реконструкції локальних очисних споруд зі станцією знезараження Збаразької ВК-63 при будівництві (реконструкції) комплексу локальних очисних споруд зі станцією знезараження, продуктивністю 200 куб.м/добу, Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) допущено ряд відхилень від проекту та вимог будівельних норм і правил. Висновком будівельно-технічної експертизи встановлено неякісне бетонування стінок і днища відстійників, інші недоліки виконання робіт.

Приймаючи постанову, апеляційний господарський суд дійшов до передчасного висновку, що протікання бетонних резервуарів у станції очистки та відсутність ізоляції самопливного колектора вводу стічних вод в будівлю очисних споруд, що прокладений вище відмітки землі, є прихованими недоліками, а тому Виробничо-комерційна фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКО" зобов'язана їх усунути; вимоги щодо пофарбування та штукатурення будівлі очисних споруд, відстійника, металевих, конструкцій, встановлення вентилятора у карантинному відділенні не підлягають задоволенню, оскільки вказані роботи включені підрядником в акти виконаних робіт і прийняті замовником; дороблення відмостки біля першого відстійника та закладення отворів у стіні біля вентиляторів є явними (неприхованими) недоліками і не були відомі замовнику під час завершення робіт, замовник у порушення частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України негайно не заявив про недоліки виконаних робіт, і він втратив право вимагати їх усунення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 21.01.2013, до прийняття рішення у справі, звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Приймаючи рішення та постанову, місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили заяву відповідача про застосування строків позовної давності, тобто неповно з'ясували фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Збаразької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області (№ 63) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 11.03.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 у справі № 5019/2069/12 скасувати.

Справу № 5019/2069/12 передати до Господарського суду Рівненської області на новий розгляд.