ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2013 року Справа № 5023/3683/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Губенко Н.М., Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013 у справі № 5023/3683/12 господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської ради до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" про розірвання договору та повернення земельної ділянкиза участю представників сторін:
позивача: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: повідомлений, але не з'явився;
Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.04.2013 № 02-05/422 для розгляду касаційної скарги у справі №5023/3683/12, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 24.04.2013, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гольцова Л.А., судді - Губенко Н.М., Іванова Л.Б.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2012 року Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- розірвати укладений між радою та Торговельно-комерційним ТОВ з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" договір оренди земельної ділянки від 07.06.2001 №110/01, зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі;
- зобов'язати Торговельно-комерційне ТОВ з іноземними інвестиціями фірму "Харків-Москва" повернути земельну ділянку, загальною площею 0,1257 га по вул.Університетській, 26 у м. Харкові територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.
Позовні вимоги Харківська міська рада, посилаючись на норми Конституції України (254к/96-ВР) , ЦК України (435-15) , ЗК України (2768-14) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , Закону України "Про оренду землі" (161-14) обґрунтовувала тим, що Торговельно-комерційне ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" не приступило до будівництва на орендованій земельній ділянці тимчасового літнього майданчику кафе та гостьової автостоянки до майданчику кафе у встановлені договором строки та фактично не використовує вказану земельну ділянку за цільовим призначенням, внаслідок чого на ній утворився смітник, в зв'язку з чим Товариство порушує істотні умови договору. Окрім того, спірний договір не відповідає чинному законодавству України про плату за землю, оскільки не було здійснено перерахунок розміру орендної плати та внесено відповідні зміни до нього.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2012 у справі №5023/3683/12 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 (колегія суддів у складі: Головуючий суддя - Тихий П.В., судді - Потапенко В.І., Терещенко О.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2012 залишено без змін.
Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Харківською міською радою у позовній заяві.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2013 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2012 у справі № 5023/3683/12 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено Харківській міській раді у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
постанова суду мотивована тим, що порушення відповідачем п.1.2 договору в частині відсутності у нього проектної документації та документів про будівництво тимчасового відкритого літнього майданчику кафе та гостьової автостоянки до майданчику кафе повинен бути доведений відповідними документами держаних органів, які здійснюють контрольні функції в галузі будівництва, але такі докази у матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим не можна вважати що позивачем доведено факт невиконання п. 1.2 спірного договору.
Крім того, позивачем не доведено, що внаслідок завданої порушенням спірного договору шкоди, він значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.
Також, постанова, окрім зазначеного, обґрунтовувалась тим, що судами попередніх інстанцій не встановлено та в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача, як сторони за укладеним між ними договором оренди земельної ділянки, з пропозицією привести розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства, що виключає можливість розірвання спірного договору з наведених в позові підстав.
До Вищого господарського суду України надійшла заява Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013 за нововиявленими обставинами. В якості нововиявленої обставини заявник посилався на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 15.02.2013 №7/20-1252, яким повідомлено, що територія на розі вул. Університетської та пл. Рибної (вул.Університетська, 26) огороджена, ділянка знаходиться у занедбаному стані та поросла чагарником. Інспекцією складено акт від 15.08.2012 № 4023-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що на момент проведення перевірки будівельні роботи Торгівельно-комерційним ТОВ з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" не проводилися.
У зв'язку з визначеними у ГПК України (1798-12) повноваженнями Вищого господарського суду України як касаційної інстанції слід враховувати наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Ці обмеження поширюються і на права касаційної інстанції під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Отже, Вищий господарський суд України може переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний з дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин (ст. 32 ГПК України, п. 9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 (v0017600-11) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвала, постанов за нововиявленими обставинами").
В п. 9.2 зазначеної вище постанови Пленуму визначено, що Вищий господарський суд України може переглядати свої судові рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, зазначених у п. 5 ч. 2 ст. 112 ГПК України і в абзаці 1 п. 6 цієї постанови (скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні п. 1 ст. 112 ГПК України) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили).
В інших випадках подання заяв про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень Вищого господарського суду України останній за наявності підстав для висновку про те, що зазначені у відповідній заяві обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст. 112 ГПК України, вчиняє такі дії:
- згідно з приписами ч. 5 ст. 114 ГПК України скасовує своє судове рішення, про перегляд якого подано заяву;
- тією ж постановою або ухвалою, якою його скасовано, відповідно до ст. 17 ГПК України передає справу до місцевого або апеляційного господарського суду для розгляду по суті з урахуванням викладеного у відповідній заяві та вказівок суду касаційної інстанції.
Судова колегія зазначає, що Вищий господарський суд України може переглядати судове рішення за нововиявленими обставинами лише у випадках, коли цей перегляд не пов'язаний з дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин, однак, надані заявником докази підлягають ретельному дослідженню, з огляду на що судова колегія вважає за необхідне направити справу до Господарського суду Харківської області для розгляду заяви Харківської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013 за нововиявленими обставинами.
Судова колегія вважає, що зазначені у заяві Харківської міської ради обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст. 112 ГПК України, тому є необхідним скасування постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013, якою були скасовані постанова Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 та рішення Господарського суду Харківської області від 05.10.2012.
При розгляді заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013, необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи та обставини, на яких ґрунтується заява, і, в залежності від установленого, вирішити питання у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9- 111-12, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013 у справі № 5023/3683/12 задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 23.01.2013 у справі №5023/3683/12 скасувати.
Справу № 5023/3683/12 передати до Господарського суду Харківської області для розгляду заяви Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 23.01.2013 у справі № 5023/3683/12 по суті.
Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА Судді Н.М. ГУБЕНКО Л.Б. ІВАНОВА