Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючий суддя Кравчук Г.А. судді Мачульський Г.М. Полянський А.Г. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 5002-32/3071-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноперекопської міської радидо третя особа Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" Управління освіти Красноперекопської міської ради про визнання договору недійсним за участю представників сторін:

позивача - не з"явились,

відповідача - Карук О.О. дов. 09.01.2013 р.,

третьої особи - не з"явились,

прокурора - Новохацька В.В. посв. № 004915,

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 р. (суддя - Гризодубова А.М.) відмовлено у позові.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року (судді - Євдокімов І.В., Антонова І.В., Сікорська Н.І.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 22 сесії 24 скликання Красноперекопської міської ради від 23 червня 2004 року № 343 "Про надання згоди на ліквідацію СОТ "Лазурний" та створення ліквідаційної комісії" надано згоду на ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності СОТ "Лазурний" код ЄДРПОУ 207445576, та затверджено комісію з ліквідації СОТ "Лазурний"; зобов'язано ліквідаційну комісію зі спливом двомісячного терміну з дня оголошення в пресі про ліквідацію юридичної особи надати на затвердження сесії ліквідаційний баланс (а.с.11).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, 30 грудня 2005 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи СОТ "Лазурний" в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією (а.с.12).

Рішенням 31 сесії 6 скликання Красноперекопської міської ради від 22 грудня 2011 року затверджено перелік об'єктів, які знаходяться у комунальній власності міської ради, та підлягають приватизації у 2012 року шляхом аукціону, відповідно до Додатку (а.с.19).

Пунктом 8 Додатку до Рішення 31 сесії 6 скликання Красноперекопської міської ради від 22 грудня 2011 року серед об'єктів, які знаходяться у комунальній власності міської ради, та підлягають приватизації у 2012 року шляхом аукціону, визначено комплекс будівель спортивно-оздоровчого табору "Лазурний" (а.с.19).

Протоколом аукціону № 1 з продажу об'єкту приватизації - комплексу будівель та споруд спортивно-оздоровчого табору "Лазурний" від 20 лютого 2012 року, визначено переможця аукціону - покупця приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" із запропонованою переможною ціною - 9 303 240 грн. (а.с.20).

28 лютого 2012 року між Департаментом економіки, бюджету та фінансів Красноперекопської міської ради та публічним акціонерним товариством "Кримський Титан" укладено договір купівлі-продажу комунального майна, який посвідчено державним нотаріусом Армянської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 170.

Договором від 15 березня 2012 року було внесено зміни до договору купівлі-продажу комунального майна.

У пункті 1.1. договору, сторони визначили предмет та мету договору, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця індивідуально-визначне майно -комплекс будівель спортивно-оздоровчого табору "Лазурний", який розташовано за адресою: вул. Берегова, 2а, с. Стерегуще, Раздольненський район Автономної Республіки Крим. Відчужуване майно включає комплекс будівель, нерухоме майно та упорядкування згідно з протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 30 вересня 2011 року, затвердженого начальником ЖЕО Красноперекопської міської ради.

Актом прийому-передачі об'єкту - комплексу будівель спортивно-оздоровчого табору "Лазурний" від 05 березня 2012 року, продавець передав покупцеві згідно договору купівлі-продажу комунального майна від 28 лютого 2012 року № 170 (а.с.25).

Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Красноперекопської міської ради звернувся з даним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна від 28 лютого 2012 року, обґрунтовуючи порушеннями норм статті 15 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей".

Типовим положенням "Про дитячий оздоровчий заклад", затвердженим Наказом № 31 Державного комітету у справах сім'ї та молоді від 05 лютого 2004 року (z0213-04) , що діяло на момент припинення СОТ "Лазурний", як дитячого оздоровчого закладу, визначалися організаційно-правові засади діяльності дитячого оздоровчого закладу, відповідно до яких, дитячий оздоровчий заклад діє на підставі статуту (положення), що затверджується засновником (власником). У статуті зазначаються: найменування та місцезнаходження закладу, засновник (власник), підпорядкованість, мета і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, склад і компетенція органів управління, порядок прийняття рішень, порядок формування майна, статус оздоровчого закладу, характеристика методичної та масової роботи, оздоровчого, медичного, виховного процесу, права, обов'язки та відповідальність учасників цих процесів, умови реорганізації та ліквідації закладу.

Статутом Спортивно-оздоровчого табору "Лазурний" визначено умови реорганізації та ліквідації спортивно-оздоровчого табору, відповідно до яких, ліквідація чи реорганізація закладу здійснюється за рішенням власника або суду у відповідності до діючого законодавства "Про підприємства". Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною власником або уповноваженим органом. В разі реорганізації, права та обов'язки переходять до правонаступника (пункти 8.1., 8.2., 8.3 Статуту).

Судами відмічено, що прокурором не було надано доказів існування дитячого оздоровчого закладу "Лазурний" в іншій організаційно-правовій формі, після припинення 30 грудня 2005 року юридичної особи СОТ "Лазурний".

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" від 04 вересня 2008 року, дитячі заклади оздоровлення та відпочинку незалежно від форми власності обов'язково заносяться до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Однак, суду доказів внесення Спортивно-оздоровчого табору "Лазурний" до вищезазначеного реєстру не було надано.

Судом обґрунтовано було відзначено, що Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (375-17) , відповідно до якого виник обов'язок власника погодити ліквідацію закладу із центральним органом виконавчої влади у справах сім'ї, молоді та спорту, виник із набранням чинності зазначеного закону - тобто з 01 січня 2009 року.

Також, правомірно відхилено посилання прокурора на Постанову ВР України "Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)" від 17 березня 2009 року (1137-17) , так як вона не носить імперативного характеру, та набрала чинності після припинення у встановленому законом порядку СОТ "Лазурний".

Судами враховано, що предметом договору купівлі-продажу комунального майна від 28 лютого 2012 року було вірно визначено саме індивідуально-визначене майно - комплекс будівель спортивно-оздоровчого табору "Лазурний".

Згідно ч. 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто якою визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Враховуючи викладене, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що прокурор відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України не довів належними та допустимими засобами доказування, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу комунального майна від 28 лютого 2012 року не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду та вважає, що перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 5002-32/3071-2012 залишити без змін.