Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів: Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р.у справі № 58/454 господарського суду міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішення за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн.

За участю представників:позивача:Житенко І.О.;відповідача:Максименко А.П.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012 р. (суддя О.Є. Блажівська) у справі № 58/454 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, одночасно подавши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. (судді: Смірнова Л.Г., Тищенко О.В., Чорна Л.В.) у задоволенні заявленого клопотання відмовлено та повернуто апеляційну скаргу без розгляду. Суд не визнав поважними причини пропуску встановленого процесуального строку, наведені у поданому клопотанні.

Оспорюючи законність ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, як таку, що прийнята з порушенням судом норм процесуального права.

Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст. 111-13 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процессуального кодексу (надалі - ГПК) України (1798-12) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу винесено 23.11.2012 р.

Отже, як вірно встановлено судом, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу, відповідно до вимог статті 93 ГПК України, є 28.11.2012 року.

Апеляційна скарга, згідно штампу вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва подана 04.12.2012, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що повний текст ухвали було одержано лише 29.11.2012 наручно, про що свідчить підпис представника скаржника на зворотній сторінці оригіналу оскаржуваної ухвали, а тому дана обставина є поважною для визнання причини пропуску строку подання апеляційної скарги.

Але, з такими доводами апелянта, апеляційний господарський суд вірно не погодився.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" був присутній в судовому засіданні 23.11.2012, в якому було оголошено оскаржувану ухвалу.

При цьому, з відмітки на оригіналі ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2012 р. вбачається, що копію вказаної ухвали було отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" 29.11.2012 р., тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження. Крім того, таке отримання було здійснено на підставі поданої скаржником 29.11.2012 заяви про отримання копії ухвали.

В заяві апелянта про поновлення процесуального строку подання апеляційної скарги міститься лише посилання на отримання ним копії оскаржуваної ухвали 29.11.2012 та, разом з тим, відсутня будь-яка причина подання апеляційної скарги лише 04.12.2012, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що причини пропуску встановленого строку не є поважними, з урахуванням вимог ст. 53 ГПК України, вірно відмовив у задоволенні клопотання про його відновлення.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування касаційний суд не вбачає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі № 58/454 залишити без змін.