Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на рішення господарського суду Київської області від 16 жовтня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2013 року у справі

№ 16/071-12/6 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" про стягнення суми, -

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" і товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" про стягнення солідарно 1000 грн. пені, стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" пені у розмірі 5471,62 грн. і штрафу в розмірі 12762,36 грн.; стягнення солідарно адвокатських витрат у розмірі 1500 грн., посилаючись на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Набережний" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 від 30 квітня 2009 року щодо проведення розрахунку за отриманий товар і неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" своїх обов'язків за договором поруки № 16-007-212-2 від 16 липня 2012 року. При цьому, позивач вказує, що він набув права на звернення до суду за захистом своїх прав на підставі угоди № 01/03-12 про зміну кредитора у зобов'язанні.

Рішенням господарського суду Київської області від 16 жовтня 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2013 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" про відкладення розгляду справи відхилено в зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО", в якості продавця, та товариством з обмеженою відповідальністю "Набережний", в якості покупця, укладено договір купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 засобів захисту рослин, насіння, на виконання умов якого у травні 2009 року продавець поставив, а покупець на підставі видаткових накладних № РН-0000134 від 5 травня 2009 року та № РН-0000158 від 13 травня 2009 року отримав товар на загальну суму 170565,35 грн. і розрахувався за нього в повному обсязі 24 липня 2009 року.

Підставою для звернення до суду з відповідним позовом стало порушення строків оплати поставленого товару. При цьому, позивач набув це право за договором № 01/03-12 про зміну кредитора у зобов'язанні, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АГРО", як первісним кредитором, і товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", як новим кредитором, за яким відступлено право вимагати від боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" грошову суму в розмірі 19233 грн., що складається з 6471,62 грн. пені та 12762,36 грн. штрафу за договором купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 від 30 квітня 2009 року.

Належне виконання боржником своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу забезпечувалося договором поруки № 16-07-2012 від 16 липня 2012 року, укладеним позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", за яким відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сумою в розмірі 1000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 173, 193, 217, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 512, 514, 516, 517, 530, 541, 543, 549, 611, 692 Цивільного кодексу України, виходив з того, що згідно п. 8.3 договору купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 від 30 квітня 2009 року у випадку несвоєчасної оплати товару, згідно п. 5.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, тобто, відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасну оплату товару передбачена умовами саме п. 5.3 договору. Додатково відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару за договором купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 від 30 квітня 2009 року підтверджується умовою, викладеною у п. 6.1 договору щодо проведення оплати в строки, вказані в ст. 5 цього договору, що також свідчить про визначення сторонами відповідальності покупця саме умовами п. 5.3 договору. Проте, строку оплати переданого товару сторонами при укладені договору купівлі-продажу № ТАТ-КР/2 не встановлено, що свідчить про відсутність у договорі купівлі-продажу умови, за невиконання якої для боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Набережний" настають несприятливі наслідки у вигляді пені та штрафу.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 16 жовтня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 січня 2013 року у справі

№ 16/071-12/6 - без змін.