Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, Жукової Л.В., Студенця В.І. розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" на постанову та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року у справі господарського суду Черкаської області за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" про визнання наказу господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" про стягнення 5 942 262,34 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Слюсар М.О.,- відповідача:не з'явились;

У серпні 2012 року ТОВ "Смілаенергопромтранс" в порядку ст. 117 ГПК України звернулось до господарського суду Черкаської області із заявою від 15.08.2012 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю.

Заява боржника мотивована тим, що заборгованість ТОВ "Смілаенергопромтранс" погашена, шляхом списання відповідно до Закону №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) . Обґрунтовуючи цю обставину, боржник послався на рішення створеної ним Комісії з питань списання заборгованості за природний газ, які оформлені протоколами №1 від 31.10.2011 року та №2 від 29.12.2011 року і направлені на адресу стягувача.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року заяву ТОВ "Смілаенергопромтранс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року у справі №07/12/11/1924 в частині стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 4663832 грн. основного боргу. Заяву ТОВ "Смілаенергопромтранс" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року у справі №07/12/11/1924 в частині стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 531044,89 грн. пені, 455884,04 грн. інфляційних втрат, 180200,46 грн. - 3% річних, 25500 грн. витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Смілаенергопромтранс" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.01.2013 року справа призначена до розгляду на 30.01.2013 року. В судовому засіданні, яке відбулось 30.01.2013 року оголошувалась перерва до 06.02.2013 року.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року з даної справи, позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Смілаенергопромтранс" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 4663832 грн. основного боргу, 531044,89 грн. пені, 455884,04 інфляційних витрат, 180200,46 грн. - 3% річних, 25500 грн. витрат на сплату держаного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частини позову відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 05.01.2012 року.

На виконання вказаного судового рішення, 20.01.2012 року господарським судом Черкаської області видано наказ №07/12/11/1924, про визнання якого таким, що не підлягає виконанню, відповідачем подано заяву.

Відповідно до ч.4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

04.06.2011року набув чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011 року (3319-17) .

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, його дія поширюється, на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Статтею 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" визначено, що підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх судових інстанцій про те, що обов'язок боржника по сплаті основного боргу у сумі 4663832 грн. за рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 відсутній у зв'язку з його списанням, згідно рішення засідання Комісії з питань списання заборгованості за природний газ, оформленого протоколом №1 від 21.10.2011 року, що самими сторонами не заперечується. Відповідно з цим, суди дійшли вірного висновку, що наказ господарського суду Черкаської області №07/12/11/1924 від 20.01.2012 року, згідно ч.4 ст. 117 ГПК України, слід вважати в цій частині таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, колегія суддів не погоджується з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій в частині залишення без задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в іншій частині, виходячи з наступного.

Відхиляючи частково подану заяву, господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заборгованість відповідача зі сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних згідно рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у даній справі списана відповідачем всупереч положенням Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", оскільки: по-перше, станом на 04.06.2011 року (дату набрання чинності вищевказаного Закону) судового рішення зі спору про стягнення з боржника спірних сум, яке набрало б законної сили, ще не було; по-друге, для списання спірних сум сторонами мав бути укладений відповідний договір, як передбачено пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Судами було встановлено, що 29.12.2011 року на засіданні Комісії з питань списання заборгованості за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 (894-2011-п) , оформленого протоколом №2, відповідачем списано заборгованість за рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 року у справі №07/12/11/1924 з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які були нараховані на заборгованість за природний газ у сумі 4663832 грн., яка виникла перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до 01.01.2011 року.

Відповідно до пунктів 2.1 і 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеними у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997р. по 01.01.2011р., і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 вказаного Закону (3319-17) передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року №894 (894-2011-п) затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Пунктом 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Згідно п.8 вказаного Порядку, учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Враховуючи зазначені положення Закону (3319-17) та Порядку, приймаючи до уваги те, що протокол комісії №2 затверджений головою комісії 29.12.2011 року, відповідно до умов п.6 Порядку, колегія суддів вважає, що 29.12.2011 року є датою списання боргу з пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно з цим, оскільки в даному випадку, сам Порядок списання спірних сум дотриманий учасником процедури списання, який є боржником, в повному обсязі, колегія суддів вважає невірним висновок судів попередніх судових інстанцій про те, що за відсутності затвердженого протоколу комісії ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який є кредитором, відсутні підстави вважати спірні суми такими, що списані.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно поданої заяви, боржник просить визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю. Проте, вказані положення Закону та Порядку регулюють питання списання основної заборгованості, а також пені, штрафних та фінансових санкцій, до яких не входять витрати на сплату держаного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому, суми судових витрат, які підлягають до стягнення відповідно до наказу господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року №07/12/11/1924 не можуть бути списані.

Також судова колегія вважає помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, як на підставу відмови в задоволенні заяви, оскільки вказаний пункт не обмежує ні права суду, ні дію п.2.2 ст.2 ЗУ "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким встановлені умови списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій".

Так, відповідно до пункту 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 рік, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) .

За переконанням колегії суддів, пунктом 7 вищевказаного Порядку встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Відповідно з цим, обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, спростовується тим, що законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) (таким договором в даному випадку є договір на поставку газу).

Відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваних судових рішень в частині залишення без задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. Проте, приймаючи до уваги повноваження суду касаційної інстанції, а також те, що судами при частковій відмови в задоволенні заяви було лише невірно застосовані норми матеріального права, вважає за можливе не направляти справу на новий судовий розгляд, а прийняти нове судове рішення про задоволення заяви частково.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року та ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.09.2012 року у справі №07/12/11/1924 в частині залишення без задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року з даної справи про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 531044,89 грн. пені, 455884,04 грн. інфляційних втрат, 180200,46 грн. - 3% річних скасувати.

В скасованій частині прийняти нове рішення.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Черкаської області від 20.01.2012 року у справі №07/12/11/1924 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 531044,89 грн. пені, 455884,04 грн. інфляційних втрат, 180200,46 грн. - 3% річних.

В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.

Стягнути з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (код ЄДРПОУ 33931257) 536,50 грн. судового збору за подання касаційної скарги. Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (код ЄДРПОУ 33931257) з державного бюджету 234,90 грн. надмірно сплаченого судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення №951 від 04.12.2012 року. Видати наказ.

Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні накази, згідно із ст. 122 ГПК України.