Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Дерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.12 у справі № 5020-676/2011 господарського суду міста Севастополя за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" про стягнення суми за участю представників від:позивача Яковенко П.А. (дов. від 26.12.11) відповідача Рачук О.О., Яремчук В.В. (дов. від 04.12.12)

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" 644332,15 грн., у тому числі 8286 466,32 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 638941,26 грн. пені, 1276386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442537,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.08.12 провадження у справі у частині стягнення 8286466,32 грн. основного боргу припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 28.08.12, позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2357 865,83 грн., у тому числі 638941,26 грн. пені, 1276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 442537,92 грн.,

За результатом апеляційного перегляду рішення Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Черткової І.В., суддів: Голика В.С., Сотула В.В.) 16.10.12 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив з посиланням на те, що Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" передбачено списання штрафних та фінансових санкцій, які нараховані на заборгованість за спожитий природний газ у період з січня 2007 року по 01 січня 2011 року, і не сплачені на дату набрання чинності законом.

Не погодившись з судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних, позов в цій частині задовольнити.

Скарга мотивована тим, що заборгованість зі сплати пені, 3% річних та індекс інфляції, які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) . Також, скаржник зазначає, що будь-які штрафні санкції в бухгалтерському обліку відображаються виключно на підставі прийнятих судових рішень, як документів, що достовірно визначають зобов'язання боржника сплатити такі санкції. А відтак, протокол про списання заборгованості по штрафним санкціям, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.09.09 між сторонами був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1515ТЕ-19, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупцю (відповідачу) природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язувався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 2 цього договору. Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов укладеного договору протягом грудня 2009 - вересня 2010 позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 30139976,95 грн., однак відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого газу виконав лише частково. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у нього виникла заборгованість перед позивачем, станом на день подачі позову у сумі 8286466,32 грн., що відповідачем не заперечується, на яку позивачем нарахована пеня, інфляційні та 3% річних.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сума основної заборгованості відповідачем повністю погашена. Факт погашення основної заборгованості позивачем не заперечується. Враховуючи, що заборгованість з поставленого природного газу у сумі 8286466,32 грн. погашена відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, то судом ухвалою від 07.08.12 було припинено провадження у справі у частині стягнення 8286 466,32 грн. основного боргу за поставлений природний газ. Ухвала про припинення провадження не є предметом касаційного оскарження.

Неповна та несвоєчасна оплата поставленого газу, стала підставою для нарахування позивачем та стягнення судом першої інстанції 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн. Втім, апеляційний суд відмовив у стягненні зазначених нарахувань з посиланням на те, що Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) передбачено списання штрафних та фінансових санкцій, які нараховані на заборгованість за спожитий природний газ у період з січня 2007 року по 01 січня 2011 року, і не сплачені на дату набрання чинності законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Газ, заборгованість разом зі фінансовими санкціями за який є предметом позову, поставлявся протягом грудня 2009 року - вересня 2010 року, тобто, в період, який підпадає під регулювання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (3319-17) .

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (3319-17) .

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 (894-2011-п) затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Згідно п.6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.11 (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" відповідно до наказу №177 від 01.09.11 створено комісію з питань списання заборгованості.

02.09.11 за результатами засідання комісії з питань списання заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплопостачання" перед Дочірньою компанією "Газ України" складено протокол №2, відповідно до якого прийнято рішення про списання кредиторської заборгованості за договором 06/09-1515ТЕ-19 від 23.09.09, а саме: пені у сумі 638 941,26 грн., 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн. Даний протокол затверджено 02.09.11. А отже заборгованість є списаною 02.09.11.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 605 Цивільного кодексу України зокрема, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

З огляду на викладене, апеляційним судом правомірно відмовлено у позовних вимогах про стягнення з відповідача 638 941,26 грн. пені, 1 276 386,65 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 442 537,92 грн., які нараховані на основну заборгованість за природний газ, поставлений у період з грудня 2009 по вересень 2010.

Доводи позивача про те, що заборгованість з штрафних та фінансових санкцій, що є предметом позову, відповідає критеріям заборгованості, що підлягає списанню у порядку визначеному пунктом 7 Порядку, а тому може бути списана на підставі відповідних договорів, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року (894-2011-п) "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 1.01.97 по 1.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) .

Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є неспроможними оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) (таким договором є договір на поставку газу).

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.12 у справі №5020-676/2011 залишити без змін.