Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Донецька залізниця"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012у справігосподарського суду Донецької областіза позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"допублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 4 340, 40 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Дьомін В.М. -дов. № Н-01/111 від 17.01.2012;від відповідача:не з'явились;

Рішенням від 20.06.2012 господарського суду Донецької області (суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на користь ДП "Донецька залізниця" 2566,40 грн. додаткових зборів (без ПДВ). В частині стягнення суми ПДВ нарахованої залізницею на додаткові збори і плати у розмірі 723,40 грн. провадження у справі припинено та відмовлено в частині стягнення 1050,60 грн. збору за зберігання вантажу.

Рішення мотивоване тим, що за ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) відправник несе відповідальність за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача.

Постановою від 01.08.2012 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Бойченко К.І. - головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення від 20.06.2012 господарського суду Донецької області скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

постанова мотивована тим, що позивач не надав належних доказів, які могли бути підставою для стягнення з відповідача додаткових зборів та плат.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ДП "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) та ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами встановлено, що 30.10.2011 ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за залізничною накладною №50655315 у вагоні № 66713512 зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, на адресу Одеського морського торговельного порту відвантажило сталь листову. Маса вантажу - 68 250 кг.

На проміжній станції Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці на 150-тонних статистичних тензометричних вагах проведено контрольну перевірку маси вантажу.

В результаті перевірки встановлено, що у вагоні № 66713512 вага брутто - 93 900 кг, вага тари з документу - 22 300 кг, вага нетто - 71 600 кг, що більше проти даних залізничної накладної на 3 350 кг та більше вантажопідйомності вагону на 2 600 кг.

За фактом неправильності зазначення маси вантажу на станції Нижньодніпровськ-вузол складено акти загальної форми № 1916 від 01.11.2011 і № 1883 від 04.11.2011 та комерційний акт АА № 042226 від 01.11.2011.

Надлишок вантажу у кількості 3 350 кг з вагону № 66713512 перевізником перевантажено у вагон №61927703 та за досилочною накладною №46528501 відправлено на станцію призначення Одеса-порт-експорт Одеської залізниці.

Згідно акту загальної форми станції Нижньодніпровськ-вузол №1883 від 04.11.11 у зв'язку з затримкою вагону № 66713512 та перевантаженням надлишку вантажу в інший вагон, додаткові плати, збори та витрати перевізника склали 4 340,40 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (z0861-00) , зареєстрованих Міністерством юстиції України № 863/5084 від 24.11.2000 (z0863-00) , вантажовідправник при заповненні перевізних документів повинен зазначати точну масу вантажу.

Господарський суд Донецької області встановив, що відповідач неправильно зазначив масу вантажу та завантажив вагон понад встановлену для нього вантажопідйомність, що загрожувало безпеці руху та призвело до його затримки на станції Нижньодніпровськ-вузол для усунення допущених вантажовідправником порушень.

На підставі акту форми ГУ-23 № 1883 від 04.11.2011 за фактично виконані залізницею послуги, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №66713512 перевізник нарахував відправнику платежі в сумі 3617,00 грн. (без ПДВ), які було включено до накопичувальної картки № 26030734.

Господарський суд Донецької області дійшов висновку про стягнення з відповідача (вантажовідправника) коштів в сумі 2566,40 грн., пов'язаних з затримкою користування вагоном, маневрову роботу, телеграфне повідомлення, зважування вантажу, послуги з оформленням нового перевізного документу.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про відмову в стягненні з відправника 1 050,60 грн. збору за зберігання вантажу, з посиланням на ст. 46 Статуту залізниць України (457-98-п) , якою передбачений обов'язок одержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу і у разі зберігання вантажу на станції понад визначений термін справити плату.

За накладною №50655315 станцією призначення є Одеса-порт-експорт, вантажоодержувачем є Одеський морський торговельний порт Комплекс "Бруклін Київ" за дорученням "Метінвест інтернешнл С.А.". Відповідач не є одержувачем вантажу за спірною відправкою, він є відправником.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За ст. 122 Статуту залізниць України (457-98-п) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Господарський суд Донецької області обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення нарахованої залізницею на додаткові збори і плати суми ПДВ у розмірі 723,40 грн., оскільки, порядок нарахування, сплати і повернення ПДВ регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів у відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а постанова апеляційного господарського суду скасуванню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 01.08.2012 Донецького апеляційного господарського суду зі справи №5006/21/40/2012 скасувати.

Рішення від 20.06.2012 господарського суду Донецької області зі справи №5006/21/40/2012 в частині відмови в стягненні з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 1050,60 грн. збору за зберігання вантажу скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь ДП "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 1050 (одну тисячу п'ятдесят) грн. 60 коп. збору за зберігання вантажу.

В іншій частині рішення від 20.06.2012 господарського суду Донецької області зі справи №5006/21/40/2012 залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь ДП "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 53 коп. витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 670 (шістсот сімдесят) грн. 35 коп. витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази, з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.