7/258 Про визнання незаконною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби про арешт грошових коштів боржника - 12.12.2012 Прийняття

У серпні 2012р. Відкрите акціонерне товариство "Макіївський металургійний комбінат" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області і просило суд визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника ВП №30579724 від 16.08.2012р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012р. (суддя Якименко М.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012р. (головуючий, суддя Буравльов С.І., судді Андрієнко В.В., Шапран В.В.), відмовлено в задоволенні скарги.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, перший відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги скаржника.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. у справі №7/258 присуджено до стягнення солідарно з Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" та Приватного підприємства "Командор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУДІНВЕСТ" 40 888,81 грн. боргу. На виконання вказаного рішення судом видано наказ.

Судами двох інстанцій встановлено, що відносно боржника -ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" порушено справу про банкрутство та відносно останнього триває процедура санації. Ухвалами господарського суду Донецької області від 19.11.2001р. та від 04.02.2002р. у справі №35/1-1Б введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжито заходів до забезпечення їх вимог.

Постановою Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ Донецької області ВП №30579724 від 16.08.2012р. накладено арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, що належать боржнику -ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».

Вказана постанова державної виконавчої служби є предметом оскарження у даній справі.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, є заходом примусового виконання рішень, який згідно ст.52 названого Закону полягає в арешті, вилученні та примусовій реалізації майна. Таким чином, арешт майна -це сукупність дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення.

Згідно п.8 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Вказана норма визначає обов'язок державного виконавця діяти певним чином і не містить будь-яких виключень щодо зупинення виконавчого провадження при наявності зазначеної обставини -на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.

Поняттю "мораторій" надано визначення ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Процедура мораторію на задоволення вимог кредиторів є обов'язковою для її застосування господарським судом з метою збереження майна боржника для забезпечення захисту інтересів кредиторів.

Згідно ч.4 ст.12 названого Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. При цьому, в силу ч.6 цієї норми, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Отже, дія мораторію, виходячи з наведеного переліку, який є виключним, розповсюджує свою дію на вимоги усіх кредиторів, окрім тих, що визначені названим пунктом, а також на вимоги, що не пов'язані з грошовими зобов'язаннями.

Як вбачається з матеріалів справи, у першого відповідача -ВАТ "Макіївський металургійний комбінат", грошове зобов'язання перед ТОВ "АКТИВБУДІНВЕСТ" виникло згідно договору про солідарну відповідальність внаслідок невиконання другим відповідачем -ПП "Командор" договору про оренду нежитлового приміщення, а тому на вимогу стягувача поширюється дія мораторію.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дії Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ Донецької області щодо накладення арешту на кошти боржника є правомірними. Суд апеляційної інстанції, не погодившись з цим, дійшов вірного висновку про неправомірність дій органу ДВС, проте залишаючи без змін ухвалу помилково послався на ч.2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження", положеннями якої передбачено право начальника відділу, зокрема, скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.

Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби врегульовано положеннями ст.82 названого Закону. Зокрема, згідно ч.2 вказаної статті, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

За приписами ст. 121-2 ГПК України, стягувачем, боржником або прокурором можуть бути подані скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Тому, доводи суду апеляційної інстанції про те, що постанова ВДВС не підлягає визнанню недійсною, а при оскарженні дії чи діяльності органів ДВС та у випадку встановлення фактів незаконності і неправомірності постанови ВДВС остання скасовується судом, є безпідставними.

За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню у повному обсязі, а скарга -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012р. у справі №7/258 скасувати.

3. Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат»на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області задовольнити.

4. Визнати недійсною постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області ВП №30579724 від 16.08.2012р.

5. Стягнути з Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Донецької області (86105, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кірова, 89/6) на користь Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат»(86101, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, код ЄДРПОУ 00191170) витрати по сплаті судового збору з апеляційної та касаційної скарг у розмірі 1 073,00 грн.