Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В.розглянувши касаційні скарги 1) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, 2) публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київна постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 рокута рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року у справі № 5011-42/1233-2012 господарського суду міста Києва за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ про стягнення 266 256 829,22 грн.,

за участю представників:

від позивача: від відповідача :Мицько Р.М. (дов.№116/10 від 26.12.2011 року); Кардашевська Т.В. (дов.№91/2012/10/29-2 від 29.10.2012 року);

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та просила стягнути з відповідача основний борг в сумі 241 492 001,21 грн., пені в сумі 17 882 804,91 грн., інфляційні втрати в сумі 1 637 120,38 грн. та 3-х % річних в розмірі 5 244 902,72 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року у справі № 5011-42/1233-2012 (суддя: Паламар П.І.) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 241 492 001,21 грн. боргу, 1 637 120,38 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5 244 902,72 грн. три проценти річних з простроченої суми, 5 000 000 грн. пені, 61 264,98 грн. витрат по оплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі №5011-42/1233-2012 (судді: Куксов В.В., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року у справі № 5011-42/1233-2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовано тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором, щодо оплати коштів за отриманий природний газ, внаслідок чого виникло прострочення грошового зобов'язання, таким чином підлягає стягненню сума основного боргу, збитки внаслідок інфляції за час прострочення, 3% річних, пеня; судами в порядку ст. 233 ГК України зменшено розмір пені.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року в частині зменшення пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити повністю, в іншій частині прийняте судове рішення залишити без змін, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" також звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України та просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі №5011-42/1233-2012 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваних судових актів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, проти касаційної скарги відповідача заперечував та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, підтримав вимоги викладені у касаційній скарзі, просив прийняті у справі судові акти скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; проти касаційної скарги позивача заперечував, та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Київенерго" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.01.2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (Покупець) укладено договір № 06/11-6-ТЕ-41 про закупівлю природного газу за державні кошти, предметом якого є зобов'язання постачальника поставити покупцеві для ТЕЦ-6 Київенерго імпортований природній газ, а зобов'язанням покупця прийняти і оплатити природний газ в обсязі визначеному у п.1.2 цього договору.

Газ що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. (п.1.1. договору).

Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року природний з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 279 284 тис. куб.м. (п.1.2. договору).

Пункт 4.1 договору передбачає, що оплата за природний газ та послуги з його транспортування здійснюється в наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованого місячного обсягу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця,

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованого місячного обсягу до 20-го та 30 (31)-го числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. (п.7.1 договору).

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У розділі 12 Договору сторони погодили, що невід'ємною частиною цього договору є Додаток №1 та інші додатки та додаткові угоди які будуть укладені у майбутньому.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №06/11-6 ТЕ-41 від 12.01.2011 року №1 від 28.01.2011 року, №2 від 04.04.2011 року, №3 від 10.05.2011 року, №4 від 11.07.2011 року, № 5 від 30.08.2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу протягом січня-вересня 2011 року природного газу в обсязі 184 457,685 тис. куб.м. на суму 241 492 001,21 грн. з урахуванням вартості його транспортування.

Доказів належної оплати зазначеної суми відповідачем не надано.

Оскільки судами встановлено, що відповідачем не виконано свої зобов'язання зі сплати боргу за поставлений природний газ, вони підставно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 241 492 001,21 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення основного боргу, суди попередніх інстанцій посилаючись на ст. 617 ЦК України, ст. 625 ЦК України, стягнули з відповідача 1 637 120,38 грн. збитків від інфляції, 5 244 902,72грн. 3% річних, 5 000 000 грн. пені. Одночасно суди попередніх інстанцій дійшли висновку про можливість застосування до пені ст. 233 Господарського кодексу України, зменшивши розмір пені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій в цій частині передчасними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про закупівлю природного газу для населення та релігійних організацій за державні кошти. Заборгованість за договором, стягнення якої є предметом спору, виникла у зв'язку з різницею в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ, і тарифам, на відшкодування яких з державного бюджету повинні бути перераховані субвенції.

При винесенні оскаржуваних судових актів суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи може відповідач, зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, та чи є наявною вина публічного акціонерного товариства "Київенерго" у простроченні платежів за газ.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про теплопостачання" Державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Суди попередніх інстанцій не дали належну правову оцінку ст.34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", відповідно до якої перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, суди попередніх інстанцій під час розгляду даної справи залишили поза увагою наявний в матеріалах справи розрахунок, з урахуванням передбаченого пунктом 4.1 договору порядку здійснення оплати за договором та передбаченої пунктом 7.3.1 договору відповідальності за порушення умов пункту 4.1 договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення 1 637 120,38 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5 244 902,72 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 5 000 000 грн. - пені у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню в частині стягнення 1 637 120,38 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5 244 902,72 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 5 000 000 грн. - пені з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі № 5011-42/1233-2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1 637 120,38 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5 244 902,72 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 5 000 000 грн. - пені, скасувати, в цій частині справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 року у справі №5011-42/1233-2012 залишити без змін.