Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2: Гук О.О., дов. б/н від 18.08.2011р.;від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р.у справі господарського суду №64/162-65/85-2012 міста Києваза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" м. Черкасидо 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" м. Київ; 2.Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київтретя особа Відкрите акціонерне товариство "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" м. Новоград-Волинський про визнання частково недійсним договору про передачу активів

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія", звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" про визнання недійсним договору про передачу активів ТОВ "Український промисловий банк" в рахунок погашення заборгованості від 11.03.2011р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" в частині передачі ПАТ "Дельта Банк" активів ТОВ "Український промисловий банк" за кредитним договором №7/Кв-08 від 30.01.2008р., укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат".

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. у справі № 64/162, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2012р. у справі №64/162 зазначене судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2012р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі №64/162-65/85-2012, у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 03.12.2012р. Вищий господарський суд України в порядку ст.ст. 77, 111-5 ГПК України відкладав розгляд касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 10.12.2012р. з'явився лише представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". Інші учасники судового процесу уповноважених представників -не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" просило залишити касаційну скаргу без задоволення з підстав вірного застосування господарськими судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 203, 215, 516, 517 ЦК України та обґрунтованого висновку, що згоди скаржника на укладення спірного договору не потребувалась.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.01.2008р. між ТОВ "Укрпромбанк" в особі Черкаської філії, як кредитором, і ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", як позичальником, було укладено кредитний договір №7/Кв-08, відповідно до умов якого позичальнику була відкрита відновлювальна відклична мультивалютна кредитна лінія з лімітом кредитування -еквівалент 8 000 000грн. з кінцевим строком погашення -28.01.2011р.

30.01.2008р. між ТОВ "Черкаська м'ясна компанія", як поручителем, та ТОВ "Укрпромбанк", як заставодержателем, було укладено договір поруки №7/Zквпор-08 для забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" за кредитним договором №7/Кв-08 від 30.01.2008р.

12.03.2011р. між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк", відповідно до умов якого ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого до останнього переходить право вимоги від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору передача прав вимоги за цим договором на користь ПАТ "Дельта Банк" здійснюється наступного робочого дня після набрання чинності цим договором. Факт передачі прав вимоги підтверджується відповідним актом звірки, що підлягає підписанню уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п 6.1 цього ж договору він вважається укладеним і набирає чинності в день його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками їх печаток та нотаріального посвідчення.

Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до додатку №1 до договору від 12.03.2011р. ПАТ "Дельта Банк" замінив кредитора - ТОВ "Укрпромбанк" у зобов'язаннях, що виникли, зокрема, на підставі кредитного договору № 7/Кв-08 від 30.01.2008р., укладеного між ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" та ТОВ "Укрпромбанк".

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлене законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст. 516 ЦК заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку перед первісним кредитором є належним виконанням.

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що кредитний договір №7/Кв-08 від 30.01.2008р. не містить положень щодо отримання згоди від боржника на заміну кредитора та не містить умови про недопустимість заміни кредитора без згоди боржника в зобов'язанні.

Також попередніми судовими інстанціями встановлено, що постановою Правління Національного банку України № 19 від 21.01.2010 р. у ТОВ "Укрпромбанк" відкликана банківська ліцензія, ініційована процедура його ліквідації та призначено Раєвського К.Є. ліквідатором останнього.

Відповідно до приписів ст. 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банку; має право відчужувати активи та/або зобов'язання банку та виконує повноваження органів управління банку. Ліквідатор приймає рішення про отримання та відчуження активів та/або зобов'язань без повідомлення та отримання згоди акціонерів, боржників, кредиторів (вкладників) банку.

Статтею 95 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що порядок продажу майна, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з Національним банком України.

Постановою Правління Національного банку України №266 від 08.06.2010р., Національним банком України погоджено передавання майна (активів) ТОВ "Укрпромбанк", яке є забезпеченням виконання зобов'язань останнього перед ПАТ "Дельта Банк".

Крім того, при залишенні без зміни судового рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд взяв до уваги постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2012р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012р. у справі №2а-3311/12/2670, якою відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання нечинною та скасування постанови Правління Національного банку України № 266 від 08.06.2010р.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, оскільки останній підписаний уповноваженою на те особою, а також з огляду на те, що чинним законодавством та умовами кредитного договору не передбачено обов'язкове повідомлення боржника (поручителя) про відступлення права вимоги.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова Національного Банку України № 266 від 08.06.2010р. буде вважатись допустимим доказом виключно після перевірки Вищим адміністративним судом України обставин справи №2а-3311/12/2670 не приймаються судовою колегією касаційної інстанції до уваги, оскільки відповідно до приписів ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Доказів оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012р. у справі №2а-3311/12/2670 заявником касаційної скарги не надано.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111-7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі №64/162-65/85-2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. у справі №64/162-65/85-2012 -залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська м'ясна компанія" -без задоволення.