Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Коваленко С.С. (доповідач), суддів Воліка І.М., Дунаєвської Н.Г., розглянувши касаційну скаргу ТОВ "СГС Плюс" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 р.у справі № 5020-898/2011 господарського суду м. Севастополяза позовом ПАТ "ЕК"Севастопольенерго" до ТОВ "СГС Плюс" про стягнення 435611,71 грн.

За участю представників сторін

від позивача Зубченко С.М. дов.,

від відповідача Дегтярьов Ю.В. дов.

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії № 5870 від 19 червня 2008 року у розмірі 655981,53 грн., у тому числі: 542455,27 грн. - основний борг, 57443,65 грн. - пеня, 43527,08 грн. - інфляційні втрати та 12 555,53 грн. - 3% річних.

В подальшому позивачем зменшено розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви, згідно якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію за період з 30.03.2010 року по 28.02.2011 року та нараховані санкції у сумі 435611,71грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.05.2012 року провадження у справі № 5020-898/2011 в частині стягнення заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 717,43 грн. припинено.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.05.2012 року у справі № 5020-898/2011 (суддя Юріна О.М.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість у розмірі 433591,41 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 321368,02 грн., пеня - 56140,78 грн., 3% річних - 12555,53 грн., інфляційні втрати - 43527,08 грн., в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі № 5020-898/2011 (судді Рибіна С.А., Гоголь Ю.М., Балюкова К.Г.) рішення господарського суду міста Севастополя від 30.05.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "СГС Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем належним чином обґрунтовано та документально підтверджено обставини виникнення за відповідачем заборгованості у розмірі 321368,02 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог) внаслідок неповної оплати ним рахунків за електроенергію за період з 30 березня 2010 року по 28 лютого 2011 року.

Вказані висновки підтримав і суд апеляційної інстанції, додавши, що при визначенні обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать відповідачу, за період з червня 2010 року по вересень 2010 року, слід брати до уваги факти, встановлені рішенням господарського суду м. Севастополя від 13.10.2011 року у справі № 5020-2/038-351/2011 за позовом ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до ТОВ "СГС Плюс" про стягнення 157 337,76 грн. заборгованості за договором на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 року, зокрема той факт, що втрати електроенергії в мережах споживача, що мають місце в трансформаторі 11Т, є комерційними, а не технологічними, у зв'язку з чим на позивача не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат в електричних мережах відповідача.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими з неповним з'ясуванням обставин справи та з неналежним застосуванням норм законодавства.

Суди встановили, що 19.06.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на поставку електричної енергії № 5870 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт, а споживач - здійснювати оплату за спожиту електроенергію та інші платежі згідно з умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що протягом виконання даного Договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені даним Договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Крім цього, між сторонами також було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008 р., за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС ПЛЮС") зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ «ЕК «Севастопольенерго») або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов договору.

Згідно статті 5 Закону України «Про електроенергетику» державна політика в електроенергетиці базується, зокрема, на принципу додержання єдиних державних норм, правил і стандартів всіма суб'єктами відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії.

Відповідно до положень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) (далі - ПКЕЕ):

- договір про спільне використання технологічних електричних мереж - це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;

- споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;

- основний споживач - це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

- технологічні витрати електричної енергії на передачу електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі;

- технічні витрати електричної енергії в елементах електричної мережі - це значення електроенергії, що втрачається при передачі електричної енергії мережами (електроенергія, що затрачається на нагрів струмопровідних частин магнітопроводів і елементів конструкції електричних апаратів та на коронний розряд повітряних ліній електропередач).

Пунктом 6.26 ГІКЕЕ (z0417-96) визначено, що величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відомості (величини) втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, у червні, липні та вересні 2010 року зафіксовані у відповідних облікових листах споживача, нараховані у відповідних рахунках та виставлені відповідачеві.

Згідно п. 6.28 ПКЕЕ (z0417-96) технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

В додатку № 4 «Розрахунок втрат у мережах споживача» до договору на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 року також зазначено, що технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Заявник касаційної скарги зазначає, що в матеріалах справи містяться листи НКРЕ № 7739/11/17-10 від 02.12.2010 р. та № 8121/11/17-10 від 17.12.2010 р., які залишилися поза увагою судами першої та апеляційної інстанцій, та відповідно до яких втрати електричної енергії є предметом договору про постачання електричної енергії та не є предметом договору про спільне використання технологічних електричних мереж. У випадку, який виник між суміжними суб'єктами електроенергетики, технологічні втрати електроенергії обраховуються двічі, а саме:

1)величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з надходженням електричної енергії в ці мережі, визначається (розрахунковим шляхом) на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку (відповідно до однолінійної схеми електропостачання), до межі балансової належності, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії, та відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі (пункт 6.25 ПКЕЕ (z0417-96) );

2)крім того, технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, розподіляються між енергопередавальною організацією та основним споживачем (власником цих мереж) пропорційно обсягу переданої цими мережами належної (транзитної) електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (пункт 6.28 ПКЕЕ (z0417-96) ).

3)Отже, оскільки при укладенні договору на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 р. сторони зобов'язалися протягом виконання даного договору керуватися Правилами користування електричною енергією (z0417-96) , а положеннями цих Правил передбачено пропорційне розподілення втрат електроенергії між енергопередавальною організацією (позивачем) та споживачем-власником мереж (відповідачем), та, крім того, існує факт передачі (транзиту) власником мереж (відповідачем) електроенергії, що належить енергопередавальній організації (позивачу), через ділянку технологічних електричних мереж, що належить відповідачу та на якій розташований трансформатор 11Т, у якому, в свою чергу, мають місце втрати електроенергії, обсяг втрат електричної енергії необхідно розподіляти у червні, липні та вересні 2010 року пропорційно обсягам споживання електричної енергії ТОВ «СГС ПЛЮС» та передачі (транзиту) електричної енергії ПАТ «ЕК «Севастопольенерго».

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи вказану справу, зазначені обставини належним чином не дослідили, дійшовши помилкового висновку, що втрати електроенергії в мережах споживача є комерційними, а не технологічними, у зв'язку з чим, на позивача не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат електроенергії в мережах відповідача.

Крім того, суд апеляційної інстанції, дійшовши вищевказаного висновку, керуючись ст. 35 ГПК України, взяв до уваги факти встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 року у справі № 5020-2/038-351/2011 між тими ж сторонами та стосовно того ж самого предмету спору, зокрема факт того, що втрати електроенергії в мережах споживача, що мають місце в трансформаторі 11Т, є комерційними, а не технологічними, та на ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат в електричних мережах ТОВ «СГС ПЛЮС».

Втрати електричної енергії мають певну структуру, а критеріями віднесення складових втрат до тієї чи іншої групи є ознаки цих складових, які мають фізичну, технологічну або економічну природу. Втрати електроенергії можна розділити на технологічні та комерційні втрати.

Комерційні втрати - це частина звітних технологічних втрат електроенергії, які обумовлені помилками вимірювань надходження і віддачі електроенергії розрахунковими приладами обліку, невідповідністю між свідченнями приладів обліку і реальною величиною надходження і віддачі електроенергії, безоблікове споживання електроенергії.

Згідно п. 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕ від 25.05.2006 р. № 654 (v0654227-06) нетехнічні витрати елекгроенергії в електричних мережах - це частина звітних технологічних витрат електроенергії, що виникає під час постачання електроенергії та обумовлена похибками вимірювання надходжень та віддач електроенергії розрахунковими засобами обліку, а також заниженням віддачі електроенергії споживачам через крадіжки електроенергії, недостовірність визначення обсягу постачання електроенергії споживачам за фактичною оплатою з використанням роздрібних цін на електроенергію, помилки під час визначення обсягу споживання електроенергії за розрахунковий місяць за усередненими значеннями споживання електроенергії споживачами без зняття у цьому розрахунковому періоді фактичних показів розрахункових засобів обліку електроенергії, неодночасне зняття показників розрахункових засобів обліку, наявність сезонної складової та роботу розрахункових засобів обліку з похибками вимірювань, що перевищують їх нормовані значення, тощо.

Так, предметом розбіжностей між сторонами у двох справах є визначення обсягів втрат електроенергії при її передачі позивачем відповідачу, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать відповідачу, але за різні періоди: у справі № 5020-2/038-351/2011 за період вересень, жовтень 2009 року, у даній справі - за період червень, липень та вересень 2010 року.

Встановлений рішенням суду першої інстанції від 13.10.2011 року у справі № 5020-2/038-351/2011 факт того, що втрати електроенергії в мережах споживача у вересні та жовтні 2009 року, що мають місце в трансформаторі ПТ, є комерційними, а не технологічними, зазначений судом за результатами обговорення усіх обставин вказаної справи, тобто втрати визначені як комерційні у зв'язку з певною природою їх виникнення.

В той же час, комерційні втрати електроенергії в мережах споживача (якщо вони є комерційними) у червні, липні та вересні 2010 року можуть мати зовсім іншу природу їх виникнення, оскільки, як зазначалося вище, втрати електричної енергії можуть бути комерційними через помилки вимірювань або невідповідність свідчень приладів обліку або безоблікове споживання електроенергії.

Вказані обставини судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи взагалі не з'ясовувались.

Отже, суди попередніх інстанцій, не в повній мірі дослідивши наявні в матеріалах справи докази та належним чином не з'ясувавши обсяг понесених втрат електроенергії, природу виникнення вказаних втрат а також ознаки віднесення втрат до тієї чи іншої групи(комерційні чи технологічні), дійшли хибного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У зв'язку із викладеним висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є такими, що зроблені судами з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та є передчасними, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи вищезазначені обставини мають знайти належну оцінку господарського суду, оскільки визначені в даній постанові вказівки, відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України, є обов'язковими під час нового розгляду справи. Рішення ж є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу ТОВ "СГС Плюс" задовольнити частково.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року та рішення господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012року у справі № 5020-898/2011 скасувати.

3. Справу № 5020-898/2011 передати на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.