Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. -головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2012 року у справі № 5019/632/12 Господарського суду Рівненської області за позовом Селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро", Волинська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд", м. Рівне, про визнання недійсним третейського застереження,

за участю представників сторін:

позивача -Корольчук Ю.М. (дов. від 01.12.11);

відповідача -не з'явився,

У квітні 2012 року позивач Селянське (фермерське) господарство "ГАЛ-Агро" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Мантрейд" про визнання недійсним третейського застереження.

Вказував, що 25.10.11 між ним (постачальником) та ТОВ "Мантрейд" (покупцем) був укладений договір поставки гірчиці, згідно якого він зобов'язався здійснювати постачання покупцю гірчиці за ціною, в асортименті та в кількості, визначених накладними, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець -прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах визначених договором.

Зазначав, що умовами пункту 8.8 вказаного договору було передбачено, що будь-який спір, що виникає щодо цього договору або у зв'язку із ним підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська" (33028, м. Рівне, вул. Поштова 2, пов. 3, оф. 8). Сторони погодились з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент та Положення Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська".

Посилаючись на невідповідність зазначеного пункту договору вимогам ст. 14 Закону України "Про третейські суди", позивач просив визнати даний пункт договору недійсним з підстав, що передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 червня 2012 року (суддя Горплюк А.М.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на відповідність спірного пункту договору вимогам діючого законодавства.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2012 року (колегія суддів у складі: Демидюк О.О. -головуючого, Бригинець Л.М., Саврій В.А.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено визнати недійсним п. 8.8 (третейське застереження) договору поставки гірчиці від 25.10.11, укладений між Селянським (фермерським) господарством "ГАЛ-Агро" та ТОВ "Мантрейд".

постанова обґрунтована посиланнями на відсутність в договорі обов'язкових реквізитів Селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" щодо місцезнаходження останнього, що є порушенням ст. 12 Закону України "Про третейські суди" та підставою до визнання третейського застереження, викладеного в п. 8.8 договору, недійсним.

У касаційній скарзі ТОВ "Мантрейд", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 6, 12, 16, 17 Закону України "Про третейські суди" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.10.11 між Селянським (фермерським) господарством "ГАЛ-Агро" (постачальником) та ТОВ "Мантрейд" (покупцем) був укладений договір поставки гірчиці, згідно якого постачальник зобов'язався здійснювати постачання покупцю гірчиці за ціною, в асортименті та в кількості, визначених накладними, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець -прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах визначених договором.

Пунктом 8.8 вказаного договору його сторонами передбачено, що будь-який спір, що виникає щодо цього договору або у зв'язку із ним підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення до Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська" (33028, м. Рівне, вул. Поштова 2, пов. 3, оф. 8). Сторони погодились з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент та Положення Третейського суду при Товарній біржі "Західноукраїнська".

Приписами ст. 12 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Між тим, апеляційним судом встановлено та з наявного в матеріалах справи примірника договору позивача, що містить спірне третейське застереження, вбачається відсутність у договорі реквізитів Селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро", що не відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про третейські суди" та є підставою до визнання спірного третейського застереження недійсним.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого суду та постановляючи нове рішення про задоволення позову.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначеним обставинам належної правової оцінки не надав та дійшов помилкових висновків про відповідність спірного третейського застереження вимогам діючого законодавства, що вплинуло на правильність винесеного рішення.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на відсутність правових підстав до визнання спірного пункту договору недійсним, не знайшли свого підтвердження при здійсненні судом касаційної інстанції перегляду оскаржуваної постанови, тому їх слід залишити поза увагою суду.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2012 року у справі № 5019/632/12 залишити без змін.