Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Мирошниченка С.В.,СуддівБарицької Т.Л., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія " на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012у справі №5015/1400/12(5015/4414/11) господарського суду Львівської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія"доПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк", від імені якого діє відділення у АБ "Укргазпромбанк" у місті Львовітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм" про припинення відносин між ТОВ "Галицька фармацевтична компанія" та ПАТ "Укргазпромбанк" за іпотечними договорами від 10.07.2009 та від 14.05.2010

в судовому засіданні взяли участь представники: позивача повідомлений, але не з'явився; відповідача Савченко К.В., Дмитренко В.П.; третьої особи повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.10.2012 №815 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя -Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Кролевець О.А.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2012 скасовані прийняті у даній справі судові рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" (надалі позивач/скаржник) до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк", від імені якого діє відділення у АБ "Укргазпромбанк" у місті Львові (надалі відповідач), справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.06.2012 (суддя Синчук М.М.) позовні вимоги задоволені повністю; за рішенням припинено відносини між позивачем та відповідачем за іпотечними договорами від 10.07.2009 та від 14.05.2010; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 (судді: Юркевич М.В., Кузя В.Л., Малех І.Б.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача (іпотекодавець) про припинення правовідносин за іпотечними договорами від 10.07.2009 та від 14.05.2010, укладеними з відповідачем та ТОВ "Регіональна аптечна база "Данфарм" (надалі - третя особа), в забезпечення виконання останнім своїх зобов'язань перед відповідачем за договором банківського кредиту №1-КЛ/09-Л2.

Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на те, що відповідач (іпотекодержатель), своєчасно не заявивши в судовому порядку свої вимоги до третьої особи (боржника) після порушення процедури банкрутства останньої, втратив право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором, відтак, за доводами позивача, іпотечні договори підлягають припиненню на підставі ст. 14 ч. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок припинення основного зобов'язання.

Скасовуючи прийняті у даній справі судові рішення, та відправляючи дану справу на новий розгляд судом касаційної інстанції було зазначено про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема: судами попередніх інстанцій під час первісного розгляду даної справи не було надано належної оцінки усім умовам кредитного договору та не встановлено обставин щодо дійсного стану виконання позичальником зобов'язань зі своєчасного погашення відсотків за користування кредитом; крім того, судом касаційної інстанції було зауважено, що поза увагою судів залишилось встановлення статусу відповідача по відношенню до третьої особи, а саме: чи є відповідач поточним або конкурсним кредитором третьої особи.

Під час здійснення нового розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, враховані вказівки суду касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України, в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача -відмовлено, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) ; згідно з вказаною нормою майнового поручителя визначено як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 вказаного Закону).

При прийнятті судового рішення, апеляційний господарський суд, керуючись вищенаведеними нормами та встановивши, що: ? між відповідачем (за договором кредитодавець) та третьою особою у справі 10.07.2009 укладено договір банківського кредиту (кредитна лінія) № 1-КЛ/09-Л2, відповідно до умов якого кредитодавець відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит вчасно згідно з графіком погашення кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, передбачені умовами цього договору; ? 14.05.2010 між сторонами договору банківського кредиту було укладено додаткову угоду № 1 до даного договору, згідно з якою ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією - 3 600 000,00 грн. (п. 1.1.1.), кінцевий термін користування кредитною лінією - 08.07.2011 (п.1.1.2), процентна ставка - 26,0 % річних (п.1.1.3.), строк сплати процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією - щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, що йде за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитною лінією -одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше кінцевого терміну користування кредитною лінією (п.1.1.7); ? між Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм" 09.02.2011 було укладено додаткову угоду № 5 до договору банківського кредиту (кредитна лінія) №1-КЛ/09-Л2, відповідно до умов якої процентна ставка за користування кредитними коштами становить 20 % річних; ? на виконання договору банківського кредиту № 1-КЛ/09-Л2 від 10.07.2009, додаткової угоди № 1 від 14.05.2010 та додаткової угоди № 5 від 09.02.2011 до даного договору позивач надав позичальнику (третій особі) кредит в сумі 3 600 000,00 грн.; ? між ПАТ "Укргазпромбанк" та ТОВ "Галицька фармацевтична компанія" для забезпечення виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм" за договором банківського кредиту було укладено іпотечний договір від 10.07.2009, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р. за реєстровим №1632, згідно з умовами якого позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно: нежитлові будівлі загальною площею 1310,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська. буд.12, а саме: адміністративно-складська будівля, позначена в плані під літерою "Д-2", площею 973,1 кв. м.; гараж, позначений в плані під літерою "Ж-1", площею 140,9 кв. м.; навіс-склад, позначений в плані під літерою "3-1", площею 196,2 кв.м.; а також іпотечний договір від 14.05.2010, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р. за реєстровим №909, згідно з умовами якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлі загальною площею 337,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, буд. 12: гараж, позначений в плані під літерою "Ж-1", площею 140,9 кв.м., навіс-склад, позначений в плані під літерою "3-1", площею 196,2 кв.м.; адміністративно-складська будівля, позначена в плані під літерою "Д-3", площею 1327,4 кв.м.; ? 14.04.2011 ухвалою господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі №5015/2056/11 про банкрутство третьої особи; ? в газеті "Голос України" від 25.05.2011 №93 було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіональна аптечна база "Данфарм"; ? ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/2056/11 визнано розмір вимог кредиторів до ТОВ "Регіональна аптечна база "Данфарм" у сумі 2 827 850,50 грн., серед яких відсутні вимоги ПАТ "Укргазбанк"; до того ж, цією ухвалою визначено, що вимоги кредиторів, які виникли до порушення справи про банкрутство і не заявлені протягом 30 днів від дня опублікування оголошення про банкрутство або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, вважаються погашеними; ? водночас, виходячи із приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ст.ст. 543, 554 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про іпотеку", а також приймаючи до уваги позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.10.2011 у справі №10/1946, відповідно до якої, порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлення позовних вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя, яким є позивач у даній справі, як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором, прийшов до правомірного висновку про те, що вимоги про припинення зобов'язань за іпотечними договорами, на припиненні дії яких наполягає позивач у зв'язку з припиненням основного зобов'язання -кредитного договору №1-КЛ/09-Л2 (внаслідок пропущення відповідачем строку заявлення своїх вимог у банкрутній справі), є необґрунтованими, та такими, що не кореспондуються із вимогами чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції, зроблених з урахуванням як обставин справи, так і на підставі відповідних норм матеріального права, з урахуванням відповідної правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.10.2011 у справі №10/1496, яка, в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для судів нижчих інстанцій ; при цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 у справі №5015/1400/12(5015/4414/11) залишити без змін.