Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В.(доповідач), за участю: представника ВАТ Банку "БІГ Енергія" -Горбенка К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" Васильченка Ю.Л.на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.11.2011у справі №5016/3924/2011 господарського суду Миколаївської областіза заявою Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" Васильченка Ю.Л. до Приватного підприємства "Торговий дім "Еластік" про визнання банкрутом,

Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" Васильченко Ю.Л. звернувся із заявою до господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Торговий дім "Еластік" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2011 (суддя Давченко Т.М.) заяву Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" повернуто без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.3 ст. 63 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 у справі №5016/3924/2011 (колегія суддів: Лашина В.В., Єрмілова Г.А., Воронюк О.Л.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.11.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Торговий дім "Еластік" з кредиторськими вимогами в сумі 3546419,99 грн., обґрунтовуючи свої кредиторські вимоги тим, що вони виникли на підставі кредитного договору №01/10-08-2008 від 22.08.2008, наведена сума є різницею між розміром вимоги та виручкою, що може бути отримана при продажу предмета іпотеки за договором іпотеки № 2835 від 22.08.2008.

Кредитором, на підтвердження своїх грошових вимог до ПП "Торговий дім "Еластік" надано суду постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 09.12.2010 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 27.10.2010 про стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону (2343-12) .

Пунктом 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що до заяви кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (2343-12) .

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Ініціюючий кредитор повинен надати господарському суду постанову про відкриття виконавчого провадження та довідку про хід виконання рішення щодо стягнення на його користь відповідних коштів або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 22.08.2008 між ВАТ Банк "Біг Енергія" та ПП ТД "Еластик" було укладено кредитний договір № 01/10-08-2008, за умовами якого боржник отримав кредит на суму 500000 доларів США зі строком повернення до 25.12.2008.

Кредитний договорів забезпечений іпотекою за договором іпотеки від 22.08.2008, предметом якої є нежилі приміщення загальною площею 583,50 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, пр. Правди, 62, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П.Ю. та зареєстрованим за № 2835. Зазначеним договором іпотеки забезпечено виконання кредитних зобов'язань ПП ТД "Еластик" в сумі 7 366 687, 50 грн. та саме в цій сумі визначена вартість предмета іпотеки.

Крім того, кредитний договорів забезпечений порукою ТОВ "Некос-Ріелті" згідно із договором №32/02-08-2008 від 22.08.2008 та порукою гр. Сальви Ж.В. згідно із договором №32/01-10-2008 від 23.10.2008.

У зв'язку з невиконанням боржником свого зобов'язання з повернення кредиту та інших платежів, передбачених зазначеним вище кредитним договором, 27.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 2835 від 22.08.2008 в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 4642899,99 грн.

При цьому, вказаний виконавчий напис нотаріуса виданий саме для звернення стягнення на майно боржника, а не на грошові кошти.

09.12.2010 постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 27.10.2010.

Ухвала господарського суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що процедура реалізації заставленого нерухомого майна боржника органом ДВС на користь Банку залишилася незавершеною, у зв'язку з чим сума уцінки вартості майна, від якої заявником вираховується сума різниці, є ймовірною та не підтверджена відповідним судовим рішенням про її стягнення з позичальника і відповідними виконавчими документами.

Тобто, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) ініціюючим кредитором не надано суду доказів, що підтверджували б безспірність кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до п.3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився Одеський апеляційний господарський суд, дійшов до обгрунтованого висновку, що підстав для прийняття заяви та порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Торговий дім "Еластік" на підставі ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не вбачається, а заява кредитора - Ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" підлягає поверненню.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 та ухвала господарського суду Миколаївської області від 21.11.2011 у справі про банкрутство ПП "Торговий дім "Еластік" постановлені у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банку "БІГ Енергія" Васильченка Ю.Л. залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.11.2011 у справі №5016/3924/2011 залишити без змін.