Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

ТОВ "Бета Семінал" -Котика А.Г.,

Представника Рубаняка М. І. -Лазоренка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. по справі №5011-15/3826-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева",-

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. визнано безспірні грошові вимоги ТОВ "Бета Семінал" до ТОВ "Женева" в розмірі 318306,86 грн. Зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Грицай С.О. та призначено дату проведення попереднього засідання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. апеляційну скаргу Рубаняка М.І. задоволено частково. Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2012р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. скасовано. Провадження по справі припинено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2012р., посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у ТОВ "Женева" перед ТОВ "Бета семінал" наявна прострочена заборгованість у сумі 318 306.86грн., що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2011р. у справі №25/78.

На виконання вищевказаного рішення господарського суду м. Києва видано наказ від 10.05.2011 у справі №25/78.

Для примусового виконання вказаного наказу Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського управління юстиції м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30128597 від 01.12.2011р.

Оплата за рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2011р у справі №25/78 боржником не здійснена.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2012 року порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Женева" за заявою ТОВ "Бета семінал".

Ухвалою підготовчого засідання суду від 18.04.2012 року визнано безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета семінал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" в розмірі 318 306,86 грн., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Грицай С.О. та призначено дату проведення попереднього засідання суду.

Скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2012р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2012р. та припиняючи провадження по справі, суд апеляційної інстанції послався на безпідставність порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Женева", оскільки провадження по справі порушено без дотримання вимог ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено, зокрема, що грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, тобто судом вирішується питання щодо продовження процедури банкрутства, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, вимоги мають бути безспірними, вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

В першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Статтею 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 4282-VI встановлено розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік.

Так, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Як встановив суд апеляційної інстанції, мінімальний розмір вимог кредитора до боржника для порушення провадження по справі про банкрутство має становити - 321 900,00 грн. з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2012 року - 1073 грн.

Проте безспірна заборгованість ТОВ "Женева" перед ТОВ "Бета семінал" становить лише 318 306,86 грн. та є меншою, за мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції при порушенні провадження по справі про банкрутство ТОВ "Женева" та у підготовчому засіданні припустився помилки щодо з'ясування всіх ознак неплатоспроможності, зокрема, що грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, чим порушив вимоги статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження по справі про банкрутство, а також необґрунтовано продовжив процедуру банкрутства боржника, прийнявши ухвалу підготовчого засідання.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N 15 (v0015700-09) , законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1' частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки справу було порушено без належних правових підстав, всі процесуальні акти, прийняті господарським судом в межах цієї справи, є такими, що прийняті з порушенням вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже суд апеляційної інстанції правомірно скасував незаконну ухвалу підготовчого засідання суду, ухвалу про порушення провадження по справі та припинив провадження по справі.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставними посилання заявника касаційної скарги на те, що Рубаняк М.І. не має статусу кредитора по справі та не має права на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу підготовчого засідання суду, тому що судом першої інстанції не було винесено ухвалу про визнання кредиторських вимог Рубаняка М.І. до боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи, Рубаняк М.І. звернувся 28.05.2012р. до суду першої інстанції з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Женева" в установленому законом порядку (т.1, а.с.117).

Отже Рубаняк М.І. набув статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Женева" відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відповідно і право на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу підготовчого засідання.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи і підстав для її скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета Семінал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. по справі №5011-15/3826-2012 залишити без змін.