Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Рогач Л.І. суддів Корсака В.А., Данилової Т.Б. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Реалспецсервіс" на рішення та постанову господарського суду Житомирської області від 24.01.2012р. Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. у справі № 5/5007/17/11 господарського суду Житомирської області за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" до Приватного підприємства "Реалспецсервіс" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1.Приватне підприємство "ЛАРД-СТАЙЛ-ЖИТОМИР", 2. Верховна Рада України про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача-1 Жамбровський М.С.- позивача-2 не з'явився

- відповідача Сіра А.В.- третьої особи-1 не з'явився- третьої особи-2 не з'явився- прокуратури Солодка Л.П.

В лютому 2011 року Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" звернувся до Приватного підприємства "Реалспецсервіс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Верховна Рада України, Приватне підприємство "ЛАРД-СТАЙЛ-ЖИТОМИР" з позовом, в якому просило визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м та витребувати його у відповідача шляхом передачі у господарське відання державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.06.2011р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011р. у справі №5/5007/17/11 рішення господарського суду Житомирської області від 23.06.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. у справі №5/5007/17/11 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

На новому розгляді, рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.01.2012р. (суддя Вельмакіна Т.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. (головуючий суддя Олексюк Г.Є., судді Гудак А.В., Сініцина Л.М.) позов задоволено. Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м.Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м.; витребувано у приватного підприємства "Реалспецсервіс" цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56, який складається з будівель: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв. м, станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв. м, прохідна літера "Г" площею 125,4 кв. м, котельня літера "Д" площею 376,8 кв. м, приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м, склад літера "Л" площею 530,5 кв. м, будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м, електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м, приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м, кузня літера "О" площею 34,8 кв. м, будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м, склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м, уборна літера "У" площею 16,3 кв. м, гараж літера "X" площею 28,2 кв. м. та з витребуванням його у відповідача, шляхом передачі у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик".

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Приватне підприємство "Реалспецсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись безпідставність висновків судів, просить судові акти скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову (з урахуванням заяви про уточнення касаційної скарги).

У поясненнях представник Верховної Ради України просить суд вирішити касаційну скаргу відповідно до обставин справи та вимог законодавства, а також розглядати справу за його відсутності.

У відзиві представник Кабінету Міністрів України не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Державне підприємство комплексного торговельного підприємства "Хрещатик", Приватне підприємство "ЛАРД-СТАЙЛ-ЖИТОМИР", Верховна Рада України не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином та не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням секретаря другої судової палати від 22.08.2012р. склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: Рогач Л.І. -головуючий, судді Корсак В.А., Данилова Т.Б. для розгляду справи № 5/5007/17/11 господарського суду Житомирської області.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №244522, виданого виконкомом Житомирської міської ради 01.11.05 року (а.с.30, т.1) та витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.11.2005 року, цілісний майновий комплекс Житомирського САТП-0601, що складається з будівель цілісного майнового комплексу: адміністративна будівля літера "Б" площею 1774,6 кв.м., станція технічного обслуговування літера "В" площею 1894,3 кв.м., прохідна літера "Г" площею 125,4 кв.м., котельня літера "Д" площею 376,8 кв.м., приміщення для охорони машин літера "З" площею 374,4 кв. м., склад літера "Л" площею 530,5 кв. м., будівля для зберігання води літера "Е" площею 86,7 кв. м., електроцех, акумуляторна літера "М" площею 65,6 кв. м., приміщення ПММ літера "С" площею 94,5 кв. м., кузня літера "О" площею 34,8 кв. м., будівля мийки літера "Р" площею 10,8 кв. м., склад ПММ літера "Т" площею 15,5 кв. м., уборна літера "У" площею 16,3 кв. м., гараж літера "X" площею 28,2 кв. м.., належить державі Україна в особі Верховної Ради України та перебуває в повному господарському віданні державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" (т.1, а.с.29,30).

Державне комплексне торгівельне підприємство "Хрещатик" (далі - ДКТП "Хрещатик"), у господарському віданні якого перебував зазначений цілісний майновий комплекс, продало вказане нерухоме майно приватному підприємству "Лард-Стайл-Житомир" (третя особа на стороні відповідача) за договором купівлі-продажу від 30.12.05р. та на виконання якого, сторонами підписаний відповідний акт прийому-передачі (т.1, а.с.8-14).

19.02.2008р. між приватним підприємством «Лард-Стайл-Житомир»(продавцем) та приватним підприємством «Реалспецсервіс»(покупцем) укладено договір купівлі-продажу за умовами якого продавець продав покупцю спірний цілісний майновий комплекс (т.1, а.с.147).

03.03.2008р. комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації»Житомирської обласної ради проведено реєстрацію права власності цілісного майнового комплексу за адресою: м.Житомир, вул. Коростишівська (пров.Старокиївський, 4), буд.56 за приватним підприємством «Реалспецсервіс».

Проведеною органами прокуратури перевіркою встановлено факт незаконного вибуття з державної власності майна, розташованого у м.Житомирі по вул. Коростишівській, 56, загальною площею 5 428, 4 кв.м.

Звертаючись із даним позовом та вимагаючи визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 та витребувати його у відповідача шляхом передачі у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик", прокурор посилається на те, що договір купівлі-продажу від 30.12.05р. та додаткова угода до нього визнані недійсними у судовому порядку, у зв'язку з тим, що продаж спірного нерухомого майна відбувся поза процесом приватизації, а продавцем виступила не уповноважена на те законом особа. Таким чином, на думку прокурора, спірний цілісний майновий комплекс вибув з володіння власника (держави) поза його волею, що є підставою для витребування цього майна в порядку ст. 388 ЦК України.

Статтею 33 Закону України "Про власність" (який був чинним на момент видачі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №244522 від 01.11.2005 року та його продажу приватному підприємству «Лард-Стайл-Житомир») передбачалось, що управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до статті 37 цього Закону, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами Української РСР.

Пунктами 4.4 та 4.5 статуту Державного комплексного торгівельного підприємства "Хрещатик" передбачено, що майно державного підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. При цьому, підприємство має право відчужувати рухоме та нерухоме майно за попередньою згодою Органу управління майном.

У зв'язку з тим, що не були дотримані вимоги чинного законодавства, що регулюють порядок приватизації державного майна, тобто, була порушена процедура відчуження спірного майна (без проведення конкурсу), а продавцем виступила не уповноважена особа, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.03.10р. по справі №14/145-Д, було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.05 р., розташованого за адресою м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 (нежитлові приміщення, будівлі та споруди загальною площею 5428,4 м. кв.) та додаткову угоду від 27.01.06 р., до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.12.05р., укладені між Державним комплексним торгівельним підприємством "Хрещатик" і Приватним підприємством "Лард-Стайл-Житомир" .

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" №997-V від 27.04.2007р. (997-16) , Закон України "Про власність" №697-XII від 07.02.1991р. (697-12) втратив чинність.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

За приписами п. 5 ст. 116 Конституції України, п. 6 ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" №2591-VI від 07.10.2010р., статей 1, 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" №185-V від 21.09.2006р., до повноважень Кабінету Міністрів України належить управління об'єктами державної власності, зокрема, реалізація прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України.

З урахуванням наведених правових норм та враховуючи, що договір купівлі-продажу від 30.12.05р. та додаткова угода визнані у судовому порядку недійсними через те, що продаж спірного нерухомого майна відбувся поза процесом приватизації, а продавцем виступила не уповноважена особа, що мало наслідком вибуття з володіння держави поза її волею спірного цілісного майнового комплексу загальною площею 5428,4 кв. м, розташованого за адресою: м.Житомир, вул. Коростишівська, 56., попередні судові інстанції дійшли правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

У зв'язку з цим, попередні судові інстанції правомірно задовольнили позов про визнання за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 5428,4 кв. м, розташований за адресою: м. Житомир, вул. Коростишівська, 56 та його витребування шляхом передачі у господарське відання державного підприємства комплексного торговельного підприємства "Хрещатик". При цьому, Кабінет Міністрів України визнаний належним позивачем у справі, оскільки уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне:

Фактично, скаржник просить надати нову оцінку доказам у справі, які, на його думку, належним чином не були досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції, про якій йдеться в цій постанові, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, що викладені у касаційній скарзі не спростовують зроблених судами висновків у даній справі, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування судових актів.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Реалспецсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. у справі № 5/5007/17/11 залишити без змін.