Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів (далі -ДТГО "Львівська залізниця"),

на рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012

зі справи № 5015/7513/11

за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне (далі -відділення АМК),

до ДТГО "Львівська залізниця"

про стягнення штрафу в сумі 17 000 грн. та пені в сумі 9 690 грн.,

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

відділення АМК -Зражевської Н.В.

ДТГО "Львівська залізниця" -Завалишина Ю.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Відділення АМК звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДТГО "Львівська залізниця" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 17 000 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 30.08.2011 № 75 у справі № 03-1/31-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі -рішення № 75 ), та 9 690 грн. пені за прострочення оплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.02.2012 (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Процик Т.С. -головуючий, судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.), позов задоволено: з ДТГО "Львівська залізниця" стягнуто в доход Державного бюджету України штраф у сумі 17 000 грн., пеню в сумі 9 690 грн. та 1 411,50 грн. судового збору. Судові рішення мотивовано визначеним конкурентним законодавством обов'язком відповідача виконати рішення № 75 у встановлений строк.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї ДТГО "Львівська залізниця" просить Вищий господарський суд України рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суди безпідставно не зупинили провадження в даній справі до вирішення адміністративним судом справи про визнання недійсним рішення № 75, яке в подальшому скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просило оскаржувані судові акти залишити без змін, а скаргу -без задоволення з мотивів, викладених у даному відзиві.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням № 75:

визнано, що дії ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" по застосуванню економічно необґрунтованої вартості послуг з складування вантажу є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вантажних перевезень залізничним транспортом, в частині складування вантажів на ділянках землі, що розташовані в смугах відведення, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 названого Закону на ДТГО "Львівська залізниця" за вчинення зазначеного порушення накладено штраф у сумі 17 000 грн.;

- 07.09.2011 ДТГО "Львівська залізниця" отримало копію рішення № 75, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення;

- ДТГО "Львівська залізниця" у встановлений строк штраф не сплатило, у зв'язку з цим відділення АМК просить суд разом з відповідною сумою штрафу стягнути також пеню в сумі 9 690 грн.; загальна сума позовних вимог становить 26 690 грн.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до частин другої, третьої та п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У прийнятті оскаржуваних судових рішень господарські суди правомірно виходили з того, що рішення № 75 в силу частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим до виконання. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують, оскільки зазначені скаржником порушення не належать до числа тих, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність скасування оскаржуваних судових рішень.

Зокрема, не може бути взято до уваги посилання скаржника на наявність постанови Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-10446/11/1370, якою визнано протиправним та скасовано рішення № 75, оскільки на момент прийняття рішення місцевим господарським судом така постанова була відсутня, а також відсутні відомості про набрання нею законної сили.

Твердження ДТГО "Львівська залізниця" про те, що господарські суди протиправно не зупинили провадження у даній справі до вирішення зазначеної адміністративної справи не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до статті 79 ГПК України зупинення провадження у справі можливо лише в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом. У даному випадку у суду не було перешкод щодо самостійного розгляду даної справи.

У той же час, відповідно до статті 60 Закону України України "Про захист економічної конкуренції", лише прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє його виконання.

Отже, визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Львівської області від 02.02.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2012 зі справи № 5015/7513/11 залишити без змін, а касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" -без задоволення.