Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Мирошниченка С.В., суддів Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 у справі № 5011-35/718-2012 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТУС" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про зобов'язання вчинити дії

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але на з'явився; - відповідача Паперник С.В.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТУС" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі -відповідач) про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних, яка нараховується позивачу згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 від 21.04.2008 та додаткової угоди № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669.

27.02.2012 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ "МОТУС" коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та додаткової угоди № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 (зменшивши їх на 104 767,42 грн.), виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 згідно з відсотковою ставкою 18% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у справі № 5011-35/718-2012 (суддя Літвінова М.Є.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 у справі № 5011-35/718-2012 (судді: С.О. Алданова, С.Я. Дикунська, Л.Г. Сітайло) рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано відсутнім у ПАТ "Універсал Банк" права на збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних та зобов'язано ПАТ "Універсал Банк" здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ "МОТУС" коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг від 21.04.2008 р. №BL3669 та додаткової угоди від 21.04.2008 № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669, виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 згідно з відсотковою ставкою 18% річних.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 у справі № 5011-35/718-2012 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 залишити в силі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 21.04.2008 між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк), було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL3669, відповідно до п.п. 1.1. та 1.1.1. якого, банк зобов'язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 375 000,00 дол. США у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі; умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформляється додатковою угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.1.3. генерального договору встановлено, що базовою валютою за цим договором є долар США. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного договору, для розрахунку ліміту договору.

21.04.2008 між позичальником та банком була укладена додаткова угода №ВL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL3669 від 21.04.2008, відповідно до п. 1 якої банк зобов'язався встановити ліміт позичальнику за кредитною лінією в сумі 1 350 000,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в індивідуальній угоді.

Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно з додатком №1 до цієї індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов генерального договору та/або цієї індивідуальної угоди та/або згідно з умовами відповідної угоди сторін (п. 2.2. додаткової угоди).

Відповідно до графіку погашення кредиту викладеному в додатку №1 до додаткової угоди, позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом 01.04.2012.

Пунктом 2.3. додаткової угоди встановлено, що погашення грошових зобов'язань позичальника за цією індивідуальною угодою здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з поточного рахунку позичальника, відритого у банку, у валюті та сумі існуючих грошових зобов'язань позичальника та генеральним договором та цією індивідуальною угодою. При цьому позичальник доручає банку здійснювати таке договірне списання коштів згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та зобов'язується забезпечити не пізніше останнього робочого дня, що передує даті платежів за графіком погашення кредиту, наявність грошових коштів на поточному рахунку позичальника у банку у валюті та у сумі, достатніх для повернення суми кредиту та спати плати за користування кредитом у вигляді процентів, винагород, а також сплати штрафів та інших платежів згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та додатків до неї.

З п. 3.1. додаткової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 18,00% річних.

Пунктом 5.1. генерального договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт"НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Відповідно до п. 5.2. генерального договору при настанні обставин, передбачених п. 5.1., банк може збільшити розмір процентних ставок в наступному порядку:

- про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа (повідомлення) за адресою позичальника, що вказана у розділі 8 цього договору, або за іншою адресою, яку позивач письмово повідомив банку при зміні адреси;

- така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому, банк застосовує таку процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що 12.07.2008 відповідач на виконання п.5.2. генерального договору та п.3.2. індивідуальної угоди, направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про збільшення розміру процентної ставки до 23,5% річних починаючи з 26.08.2008.

Предметом позову є вимога позивача (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ "МОТУС" коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та додаткової угоди № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 (зменшивши їх на 104 767,42 грн.), виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 згідно з відсотковою ставкою 18% річних, оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки банком було направлено на адресу позичальника повідомлення про збільшення розміру процентної ставки до 23,5% річних, починаючи з 26.08.2008, то відповідачем правомірно нараховуються відсотки позивачу за процентною ставкою 23,5 % річних.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 174 ГК України є договір.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 встановлено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту рішення місцевого господарського суду вбачається, що висновки останнього про те, що відповідачем правомірно нараховуються позивачу відсотки за процентною ставкою 23,5 % річних, ґрунтуються на тому, що відповідач направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про збільшення розміру процентної ставки до 23,5 % річних починаючи з 26.08.2008.

Однак, судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо наявності погоджених сторонами у п. 5.1. генерального договору підстав для зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення, і, як наслідок, підстав для направлення відповідачем зазначеного повідомлення про збільшення розміру процентної ставки.

Судом апеляційної інстанції наявність вказаних обставин також не встановлювалась, предметом оцінки був лише зміст направленого банком повідомлення про зміну відсоткової ставки; зокрема, апеляційним господарським судом зазначено, що вказане повідомлення не містить обставин, зазначених у п. 5.1. генерального договору.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що сторонами договору не було встановлено вимог до змісту повідомлення банком позичальника про збільшення відсоткової ставки, а саме, щодо зазначення підстав для відповідного збільшення; сама по собі відсутність посилання банку у повідомленні на підставу збільшення відсоткової ставки не може свідчити про відсутність підстав у дійсності.

Отже, в суді апеляційної інстанції предметом дослідження був зміст вказаного повідомлення, в той час як з'ясуванню підлягають наявність/відсутність/ у дійсності передбачених п. 5.1. генерального договору підстав для збільшення банком відсоткової ставки.

Враховуючи вищенаведене, судами попередніх інстанцій порушено вимоги ст. 43 ГПК України, не забезпечено всебічний розгляд всіх обставин справи, які мають значення для вирішення даного спору, що не може залишитись поза увагою суду касаційної інстанції.

Крім того, з резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 вбачається, що суд апеляційної інстанції самостійно, без відповідного клопотання, в порушення вимог ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог, визнавши відсутнім у ПАТ "Універсал Банк" права на збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних, тоді як позовні вимоги (з врахуванням зміни предмету позову) заявлені про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ "МОТУС" коштів за користування кредитом згідно з умовами генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та додаткової угоди № BL3669/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 (зменшивши їх на 104 767,42 грн.), виходячи з умов договору на момент укладення 21.04.2008 згідно з відсотковою ставкою 18% річних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову господарські суди надали неповну юридичну оцінку обставинам справи та припустилися таких порушень процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у справі № 5011-35/718-2012 скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.