Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Акулової Н.В., Алєєвої І.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Югстрой" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. (головуючий суддя: Петров М.С., судді: Разюк Г.П., Колоколов С.І.) на рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2011 р. (Щавинська Ю.М.)у справі№ 20/17-3998-2011 Господарського суду Одеської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Югстрой" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л", 2. Управління капітального будівництва Одеської міської радитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Одеська міська рада 2. Обслуговуючий кооператив "Нові Черемушки - 1" про визнання недійсним договору за участю представників позивача Новіков І.І., відповідача-1 Федорінська О.П. відповідача-2 не з'явились, третьої особи-1 не з'явились,третьої особи-2 Боднарюк М.А.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Югстрой" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберті Л" та Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання недійсним з моменту укладення Договору від 05.10.2010 р. про заміну сторони в Договорі про сумісну діяльність від 04.12.2006 р., укладеного між УКБ Одеської міськради, ТОВ БІК "Югстрой" та ТОВ "Ліберті Л" (позовні вимоги з урахуванням заяви про їх уточнення).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2011 р. у справі № 20/17-3998-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним та місцевим господарськими судами було прийнято рішення за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 43, 83 ГПК України, ст.ст. 203, 215, 228, 234, 369, 1022, 1130, 1132, 1137, 1141 ЦК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-2 та третьої особи-1 не з'явились. Беручи до уваги те, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, відсутність клопотань про продовження строку розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників зазначених учасників судового процесу.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2005 р. між ТОВ БІК "Югстрой" та УКБ Одеської міської ради укладено Договір № 72-05 И про співробітництво із залучення інвестицій в будівництво групи 10-поверхових житлових будинків по вул. Маліновського, 53-55 з інженерними мережами в м. Одесі, предметом якого є співробітництво сторін у залученні інвестицій у будівництво житлових будинків з орієнтовною загальною площею квартир 50 000 кв. м.

Між ТОВ БІК "Югстрой" та УКБ Одеської міської ради 04.12.2006 р. укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 72-05 И від 14.09.2005 р. (надалі -Договір про спільну діяльність від 04.12.2006 р.), якою останній викладено у новій редакції.

Відповідно до умов Договору про спільну діяльність від 04.12.2006 р. сторони зобов'язались спільно діяти без створення юридичної особи з метою будівництва та введення в експлуатацію групи 12-поверхових житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 53-55. При цьому сторонами досягнуто домовленості про те, що ведення спільної діяльності та її облік по даному договору у повному обсязі здійснюється виключно ТОВ БІК "Югстрой".

01.04.2008 р. між ОК "Нові Черемушки-1" (комітент) та ТОВ БІК "Югстрой" (комісіонер) укладено Договір комісії, згідно з п. 1 якого комісіонер зобов'язується на умовах та в строки, встановлені цим договором, за винагороду від свого імені та за рахунок комітента укладати угоди, направлені на виконання зобов'язань комісіонера, що випливають з Договору про спільну діяльність від 04.12.2006 р. в частині будівництва першої черги жилого комплексу "Нові Черемушки" за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 53-55.

01.10.2010 р. між ОК "Нові Черемушки-1", ТОВ БІК "Югстрой" та ТОВ "Ліберті Л" укладено Договір про заміну сторони в договорі комісії від 01.04.2008 р., відповідно до п. 2 якого з моменту його підписання до нового комісіонера (ТОВ "Ліберті Л") переходять всі права та обов'язки первісного комісіонера (ТОВ БІК "Югстрой") за Договором комісії від 01.04.2008 р. в обсягах і умовах, що існують на момент укладення цього договору.

Листом № 1-10-10/1 від 01.10.2010 р. ТОВ БІК "Югстрой" звернулось до УКБ Одеської міської ради із проханням здійснити заміну сторони ТОВ БІК "Югстрой" у Договорі про сумісну діяльність від 04.12.2006 р. на ТОВ "Ліберті Л". Відповідний Договір про заміну сторони в договорі про спільну діяльність від 04.12.2006 р. підписано 05.10.2010 р. ТОВ БІК "Югстрой", УКБ Одеської міської ради та ТОВ "Ліберті Л", дійсність якого є предметом спору у даній справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених чинним законодавством, зокрема, відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка вчиняє правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана, зокрема, не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 статті 98 ЦК України унормовано, що рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. З огляду на дані норми законодавства, п.п. 28.6.13, 28.6.14 Статуту ТОВ БІК "Югстрой" до компетенції Загальних зборів учасників товариства віднесено попереднє затвердження правочинів щодо відчуження майна, яке належить до основних фондів, правочинів щодо відчуження майна на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна ТОВ БІК "Югстрой". Відсутність затвердження Загальними зборами Договору від 05.10.2010 р. про заміну сторони в договорі про спільну діяльність від 04.12.2006р. та підписання його директором товариства із перевищенням наданих йому повноважень стало підставою для звернення ТОВ БІК "Югстрой" з позовом до господарського суду про визнання зазначеного правочину недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ БІК "Югстрой", суди попередніх інстанцій виходили з відсутності доказів здійснення позивачем будівництва за рахунок власних коштів, що, на думку судів, підтверджується наступним.

Пунктом 2.2.1 Додаткової угоди № 1 ТОВ БІК "Югстрой" зобов'язалось здійснити повне (100 %) фінансування будівництва об'єкта за власний рахунок та/або за рахунок третіх осіб. З метою виконання даних зобов'язань позивачем, як зазначено вище, укладено Договір комісії з третьою особою-2, відповідно до пункту 2.1 якого ціна Договору комісії дорівнює сумі вкладу комісіонера у Договір про спільну діяльність в часині будівництва об'єкта, що складає 150.000.000,00 грн. Кошти, отримані від комітента, за вирахуванням суми комісійної винагороди, перераховується комісіонером на рахунок спільної діяльності (п. 2.3 Договору комісії).

Судами встановлено, що за Договором комісії від 01.04.2008 р. комітент за період з 01.04.2008 р. по 03.11.2010 р. перерахував на банківський рахунок комісіонера (позивача) кошти пайовиків ОК "Нові Черемушки-1" у загальній сумі 25.387.180,96 грн. (банківські виписки по рахунку ОК "Нові Черемушки-1", Акт звірки від 03.11.2010 р., Звіт комісіонера від 03.11.2010 р., регістри бухгалтерського обліку, а саме журнал-ордер по рахунку 3711 "розрахунки за виданими авансами в національній валюті" та журнал проводок по контрагенту ТОВ "БІК "Югстрой" за Договором комісії).

На виконання п. 2.3 Договору комісії комісіонер (позивач) за період з 01.04.2008 р. по 03.11.2010 р. перерахував на банківський рахунок спільної діяльності кошти у загальній сумі 22.748.288,96 грн.

Крім того, суди зазначили, що ТОВ "БІК "Югстрой" за період з 01.04.2008 р. по 03.11.2010 р. включно отримало на власний рахунок від інвесторів та перерахувало на рахунок спільної діяльності суму інвестицій у розмірі 8.210.620,67 грн. (в т.ч. ПДВ) у якості інвестиційного внеску на фінансування будівництва комерційної нерухомості в першій черзі жилого комплексу "Нові Черемушки-1", що підтверджується Актом звірки від 03.11.2010 р. на виконання Договорів про інвестування з інвесторами нежитлової частини будівництва.

Судами також зазначено про те, що ТОВ БІК "Югстрой" та ОК "Нові Черемушки-1" в присутності ТОВ "Ліберті Л" 03.11.2010 р. проведено звірку розрахунків за Договором комісії та Договором про сумісну діяльність, з якого вбачається, що всі грошові кошти, які внесені ТОВ БІК "Югстрой" в рахунок Договору про сумісну діяльність від 04.12.2006 р., належать ОК "Нові Черемушки-1" та інвесторам.

Також судами звернуто увагу на те, що правовий статус майна і майнових прав визначений Договором комісії у п. 4.1, згідно якого майно чи/або майнові права, що придбані комісіонером (ТОВ БІК "Югстрой"), є власністю комітента (ОК "Нові Черемушки-1").

Колегія суддів в цілому погоджується з правовим висновком судів щодо статусу майна, придбаного за кошти комітента. Втім, слід звернути увагу на те, що висновок судів про відсутність у позивача майнових прав на дане майно чи його частину ґрунтується на тій позиції, що ТОВ БІК "Югстрой" інвестувало у будівництво виключно залучені в рамках Договору комісії від 01.04.2008 р. кошти. Дане твердження є передчасним з огляду на наступне.

Однією з підстав позову ТОВ БІК "Югстрой" визначено інвестування у спільну діяльність коштів, що є власністю товариства. При цьому позивачем в позовній заяві та доповненнях до неї визначено перелік доказів на підтвердження цієї обставини, що є в матеріалах справи або можуть бути подані додатково, які господарськими судами досліджені не були. Натомість, висновки судів ґрунтуються на даних, що містяться в актах звірки, складених позивачем та третьою особою-2. Однак судами не враховано того, що акти звірки не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, не є належним та допустимим доказом у справі.

В той же час при розгляді справи господарськими судами досліджено надану позивачем копію Журналу проводок за 01.01.2005 -03.11.2010 ТОВ БІК "Югстрой"; Контрагенти: ТОВ БІК "Югстрой" і УКБ; Замовлення: Договір БИ-0000001 (04.12.2006). Судами зазначено, що даний документ подано ТОВ БІК "Югстрой" у неповному вигляді від свого оригіналу, котрий є Додатком № 1 до Акта звірки від 03.11.2010 р. як його невід'ємна частина. Вказане стало підставою для відхилення доказу як неналежного для доведення факту здійснення позивачем інвестицій власних коштів.

Втім, такий висновок свідчить про неврахування судами ст.ст. 36, 43 ГПК України. З матеріалів справи вбачається подання як позивачем, так і третьою особою-2 копій вказаного журналу проводок, які є ідентичними, за виключенням двох колонок, що розшифровують дані про суми внесених інвестицій, а саме: "у т.ч. кошти ОК "Нові Черемушки-1" та "у т.ч. інвестиційні внески". Проте суди попередніх інстанцій зовсім не визначили, як саме вказаний доказ спростовує внесення позивачем власних інвестиційних коштів у будівництво. Враховуючи зазначене та підстави відхилення судами поданого позивачем доказу, слід дійти висновку про неповне дослідження оригіналу журналу проводок при розгляді справи та неповне встановлення обставин, що підтверджуються даним документом.

Ухилення від належного та повного дослідження даних, зазначених у Журналі проводок, мало наслідком неврахування обставин, покладених позивачем в основу своїх вимог, які підлягали обов'язковому дослідженню як заявлені підстави позовних вимог. Так, судами не встановлено обставин фінансування будівництва за рахунок коштів інших, ніж залучені ОК "Нові Черемушки-1" в рамках Договору комісії від 01.04.2008 р., рівно як і осіб, які таке фінансування здійснювали. Як вбачається з судових актів, суди аналізували докази, які стосуються використання коштів виключно ОК "Нові Черемушки-1", залишивши поза увагою необхідність визначення повної суми внесених інвестицій та, відповідно, встановлення в цих інвестованих коштах власної частки позивача.

При цьому позивач і в позовній заяві, і в доповненнях до останньої звертав увагу суду на направлення ТОВ БІК "Югстрой" залучених товариством кредитних коштів на фінансування спільної діяльності в сумі 3.799.308,00 грн. Матеріали справи містять Акт від 15.09.2008 р. цільового використання кредитних коштів, виданих ТОВ БІК "Югстрой", також заявлений позивачем як доказ на підтвердження підстав позову. який всупереч приписів ст. 43 ГПК України не отримав жодної правової оцінки господарських судів.

Слід також зазначити, що відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним Договору від 05.10.2010 р. про заміну сторони в договорі про спільну діяльність від 04.12.2006 р., господарські суди ухилились від правового аналізу даного правочину. Зокрема, з огляду на ч. 1 ст. 203 ЦК України судами не надано оцінки відповідності спірного правочину ч. 5 ст. 626, ст. 632, ч. 3 ст. 720 ЦК України та відсутності положень про надання ТОВ "Ліберті Л" грошового відшкодування ТОВ БІК "Югстрой" за відступлені права та обов'язки.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Втім, під час вирішення спору у даній справі судами проігноровано необхідність дослідження всіх обставин, покладених ТОВ БІК "Югстрой" в основу позову, в той час як створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства є обов'язком господарського суду.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності, та належним чином не дослідили наявні у справі докази, котрі заявлені позивачем на підтвердження підстав даного позову.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які входять до предмету доказування, мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, і ненадання їм належної правової оцінки є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Югстрой" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. у справі № 20-17-3998-2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.