Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго", м.Сімферополь

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2011

зі справи № 5002-15/1987-2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Крименерго", м.Сімферополь

до відповідача-1 управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації, м.Бахчисарай, Автономної Республіки Крим

до відповідача-2 Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, м.Сімферополь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору головне управління Державного казначейства України у Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь

про стягнення 58787,12грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Зенкова І.О.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 -не з'явився;

третя особа -не з'явилась.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

У травні 2011 року позивач звернувся з позовом до відповідача, згідно з яким, просив стягнути з останнього 58787,12грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 у справі № 5002-15/1987-2011 (суддя Іщенко І.А.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 58787,12грн. заборгованості.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 у справі № 5002-15/1987-2011 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору головне управління Державного казначейства України у Автономній Республіці Крим.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 (колегія суддів у складі: суддя Черткова І.В. -головуючий, судді Голик В.С. і Сотула В.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 у справі № 5002-15/1987-2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 13.12.2011, а рішення суду першої інстанції від 18.08.2011 залишити без змін. Скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.01.2008 відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та управлінням праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації був укладений договір про надання пільг, житлових субсидій населенню відповідно до чинного законодавства України та порядку компенсації витрат відповідачу-1, який надає комунальні послуги за електроенергію в Бахчисарайському районі.

Відповідно до пункту 1.2 Договору витрати, пов'язані з наданням пільг, житлових субсидій населенню відшкодовуються підприємству з державного бюджету відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) , Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (256-2002-п) . Фінансування підприємства проводиться в межах виділених планових асигнувань по мірі надходження грошових коштів на розрахункові рахунки управління.

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору позивач зобов'язався надавати послуги населенню, розраховувати суму пільги в межах санітарних норм згідно чинного законодавства та нести відповідальність за правильність розрахунків.

Пунктами 2.1.4, 2.1.6 Договору сторони встановили, що позивач зобов'язується надавати до управління до 25 числа місяця, слідуючого за звітним, звіт за формою "2-пільга" відповідно до Постанови КМУ від 29.01.2003 №117 (117-2003-п) та щомісячно до 1 числа направляти управлінню розрахунки про надані послуги для подальшого підписання актів звірок.

За умовами п.2.2.1 Договору управління зобов'язалося розраховувати субсидію на оплату житлово -комунальних послуг на підставі довідок про фактичне споживання послуг, виданих підприємством з урахуванням пільг у межах санітарної норми.

Судами також встановлено, що аналогічні договори були укладені сторонами зі справи на 2009-2011 роки, зокрема, договір від 01.01.2009 № 01-31/2; договір від 11.01.2010 № 01-31/1; договір від 24.01.2011 № 01-31/06.

Умовами зазначених договорів було передбачено надання пільг, житлових субсидій населенню відповідно до чинного законодавства України та компенсація витрат позивачу за надану їм послугу населенню з постачання електроенергії в Бахчисарайському районі з боку відповідача з Державного бюджету України на 2009, 2010, 2011 роки згідно із Законами України "Про Державний бюджет України" на 2009, 2010, 2011 роки та Бюджетному кодексі України (2542-14) .

Позивачем направлялися відповідачу акти звірки взаємних розрахунків за надані послуги пільговій категорії громадян за 2008 -2011 роки, проте листом від 28.04.2011 № 0112-02/1303 ці акти були повернуті позивачу без підписання з посиланням на те, що вони не відповідають договірним зобов'язанням, а саме пункту 2.1.1 Договору від 24.01.2011 № 01-31/06.

У листі від 24.12.2009 № 0112-12/4535 відповідач вказував на те, що пільги пенсіонерам МВС повинні надаватися згідно з нормами, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 № 879 (879-96-п) .

Непроведення відповідачем-1 відшкодування позивачу витрат з надання пільг за період з травня 2008 року по травень 2011 року стало причиною спору у господарському суді.

Як встановлено судом першої інстанції, про що вже зазначалось, між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги у вигляді постачання електроенергії в Бахчисарайському районі для пільгової категорії громадян, за які відповідач не розрахувався.

Дослідженим у цьому зв'язку по справі доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і правильно взяв до уваги, що сам факт наданих послуг щодо поставки електроенергії пільговій категорії громадян із числа пенсіонерів МВС за поданими позивачем документами відповідач не оспорює. З огляду на таке, оцінивши сукупність інших наданих по справі доказів, встановивши факт невиконання відповідачем вимог чинного законодавства стосовно компенсації витрат позивачу з надання пільг певним категоріям громадян та перевіривши розмір здійснених позивачем нарахувань, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову.

Ці ж самі обставини справи та надані на їх підтвердження докази не були взяті до уваги апеляційним судом безпідставно, а отже прийняте ним нове рішення про відмову в задоволенні позову не можна визнати таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Сукупність зазначеного дає підстави дійти висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції -залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 зі справи № 5002-15/1987-2011 скасувати.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2011 зі справи № 5002-15/1987-2011 залишити в силі.