5016/3316/2011(7/147) Про визнання договору поставки недійсним - 24.05.2012 Прийняття

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Сибіги О.М.,розглянувши касаційну скаргуТОВ "Новотрейд ЛТД"на постановувід 10.01.2012 Одеського апеляційного господарського судуу справі господарського суду Миколаївської області № 5016/3316/2011(7/147)за позовомДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"доТОВ "Новотрейд ЛТД"провизнання договору поставки №16-5/10/08 від 16.10.2008 недійсним,за участю представників: позивачів - не з'явилисьвідповідача -Шамрай В.Я.ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.11.2011 (суддя Семенчук Н.О.) відмовлено у задоволені позовних вимог Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (далі -відповідач) про визнання недійсним договору поставки від 16.10.2008 № 16-5/10/08, укладеного між сторонами за справою.

Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 10.01.2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Михайлова М.В., суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.) рішення у справі скасував, прийнявши нове рішення, яким позов задовольнив, визнавши недійсним договір №16-5/10/08 від 16.10.2008.

Відповідач з постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду у справі залишити в силі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 92, 203, 215, 241 ЦК України, ст. ст. 1, 33, 43, 99 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.

Представник позивача своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 16.10.2008 між ТОВ "Новотрейд ЛТД" (постачальник) та філією "Новоодеський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір № 16-5/10/08, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві щебеневу продукцію узгодженими партіями, а покупець - оплатити та прийняти їх в асортименті та кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником (п. 1.1 договору); загальна вартість договору складає 1500000 грн., в т.ч. ПДВ (п. 2.1 договору); розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки (п. 2.4 договору); постачальник протягом 5 календарних днів здійснює поставку товару автомобільним та/або залізничним транспортом за реквізитами одержувача, що вказуються в заявці покупця (п. 3.1 договору); датою поставки товару вважається дата отримання його покупцем, що підтверджується підписом відповідальної особи покупця у товарній накладній (п. 3.5 договору).

Як зазначено в преамбулі договору, його від імені покупця укладено начальником філії ОСОБА_5, який діє на підставі положення про філію та довіреності № 01/1836-32 від 15.10.2008.

Звертаючись з позовом про визнання договору недійсним, позивач зазначив, що спірний договір від його імені укладено не уповноваженою особою, тобто, філією, яка не має статусу юридичної особи і необхідного обсягу цивільної дієздатності, при цьому, позивачем як юридичною особою не вчинено жодних дій, які б свідчили про подальше схвалення цієї угоди.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності позовних вимог.

Так, місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, керувався приписами ст. ст. 92, 241 ЦК України і виходив з доведеності обставин вчинення позивачем конклюдентних дій у вигляді, зокрема, підписання видаткової накладної №НТ-0000017 від 25.02.2010, товарно-транспортних накладних та відображенням господарських відносин між сторонами в податковій декларації за лютий 2010 з додатком №5, а також, підтвердження сторонами договору в судовому засіданні факту поставки та отримання щебеневої продукції.

Одеський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення у справі та задовольняючи позов, виходив з того, що в матеріалах справи відсутня довіреність №01/1836-32 від 15.10.2008, на яку міститься посилання в спірному договорі, а також будь-які інші докази про вчинення позивачем конклюдентних дій, адже, всі документи підписані начальником філії, а наявна в матеріалах справи податкова декларація за лютий 2010 року з додатком № 5 не є документом, який свідчить про схвалення позивачем спірного договору, оскільки являється документом бухгалтерського і податкового обліку та не свідчить про факт виконання зобов'язання за спірним договором або факт схвалення такого договору з боку позивача.

Втім, з висновками суду апеляційної інстанції про підставність і доведеність позовних вимог не можна погодитися, враховуючи таке.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3, 5.8, 6.1, 6.2 Положення філії "Новоодеський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ДАК "Автомобільні дороги України" філія є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього положення. Філія може від імені і за дорученням директора підприємства, зокрема, укладати договори відповідно до предмета діяльності філії і підприємства. Відносини філії з іншими суб'єктами підприємницької діяльності будуються на підставі договорів, що укладаються підприємством, і доручень підприємства. Управління філією здійснює начальник, призначений на посаду директором підприємства, який у межах компетенції, передбаченої цим положенням організовує оперативно-господарську діяльність філії відповідно до завдань підприємства.

Статтею 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином всі обмеження цивільної дієздатності представництва юридичної особи є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження. Третя особа має визнаватись такою, що знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень відповідного представника, коли будуть надані докази, які підтверджують, що третя особа під час вчинення оспорюваного правочину достеменно знала про відсутність у цього представника відповідних повноважень.

Втім, як встановлено місцевим господарським судом, під час підписання спірного договору відповідачеві була представлена довіреність № 01/1836-32 від 15.10.2008 на підтвердження повноважень директора філії "Новоодеський райавтодор" Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор", відсутність у відповідача копії цієї довіреності та посилання позивача на її не існування не доводить ні обмеження повноважень у начальника філії, ані обізнаності відповідача з такими обмеженнями.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення зазначених приписів, позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів факту не видачі ним начальнику філії "Новоодеський райавтодор" ОСОБА_5 довіреності № 01/1836-32 від 15.10.2008 на укладення спірного договору, її фізичної відсутності під час підписання договору і що відповідачеві було достеменно відомо про її відсутність, що залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, натомість, не були спростованими висновки місцевого господарського суду про протилежне.

Крім того, відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, заповнені позивачем як платником податків податкові декларацій з ПДВ за лютий, березень 2010 року засвідчують облік оподатковуваних операцій з поставки відповідачем товару за спірним договором і віднесення сум ПДВ за цими поставками до податкового кредиту, що безумовно свідчить про вчинення позивачем конклюдентних дій з прийняття спірного договору до виконання.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким безпідставно не погодився апеляційний господарський суд, про відмову в позові у зв'язку з недоведеністю обставин, з якими закон пов'язує визнання спірного договору недійсним, а також наступним його схваленням позивачем, колегія суддів вважає законним і ґрунтовним, в зв'язку з чим, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення місцевого господарського суду.