Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Мачульського Г.М.,суддів Рогач Л.І., Уліцького А.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі №10/17-4801-2011 Господарського суду Одеської області за позовом Акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Одесатурист" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про за зустрічним позовом до про стягнення суми, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Акціонерного товариства по туризму та екскурсіям "Одесатурист" стягнення збитків та спонукання до виконання зобов'язань, -

Звернувшись у суд з даним позовом, Акціонерне товариство по туризму та екскурсіям "Одесатурист" (далі -Товариство) просило суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі -Підприємець) 433562,00 грн. витрат на оплату земельного податку з січня по серпень 2011р. та вартості ремонтно-відновлювальних робіт орендованого майна. Підприємець звернувся до Товариства з зустрічною позовною заявою про стягнення збитків у сумі 60000,00 грн. та про спонукання до виконання зобов'язань.

Також, Товариство подало до господарського суду заяву про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на майно Підприємця, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Ліманський район, бульвар Золотий берег, 103.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2012р. (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволенні заяви було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ліпчанська Н.В., судді Андрєєва Е.І., Мацюра П.Ф.) цю ухвалу місцевого господарського суду скасовано, заяву Товариства задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, що знаходиться за вказаною адресою.

У касаційній скарзі Підприємець просить скасувати постанову апеляційного суду, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасники судового процесу не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство не надало доказів наміру відчуження Підприємцем належного йому майна, не надало доказів, що це майно належить Підприємцю, вартість майна не визначена.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи вищевказану ухвалу суду першої інстанції, та задовольняючи заяву, своє рішення мотивував тим, що із пояснень представника Підприємця наданих в судовому засіданні 07.03.2012р. вбачається, що грошові кошти на його рахунках не значаться, проте у власності є майно, і Товариством була надана довідка Комунального підприємства "Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації", відповідно до якої Підприємець є власником будівель і споруд бази відпочинку "Мікрон", розташованих за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Ліманський район, бульвар Золотий берег, 103, на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2010р.

Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відтак, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оцінивши доводи заявника про можливість того, що відсутність коштів на рахунку відповідача та невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, а особа, що звернулась із касаційною скаргою, висновків суду апеляційної інстанції про відсутність коштів на своєму рахунку не спростувала.

Також, не доведеними, а тому необґрунтованими, є доводи цієї особи про те, що майно, на яке накладено арешт, у десять разів перевищує суму заявлених позовних вимог.

Так, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а статтею 38 цього кодексу передбачено, що сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

При цьому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, право на витребування господарським судом доказів має реалізовуватись у суді першої чи апеляційної інстанції.

Відтак, суд позбавлений можливості витребовувати докази, а особа, що звернулась із касаційною скаргою, у встановленому порядку наведених обставин щодо перевищення вартості майна не довела.

Разом з тим, необґрунтованими є доводи особи, що звернулась із касаційною скаргою, про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу у його відсутності без належного повідомлення про час та місце її розгляду.

Так, згідно клопотання цієї особи від 10.04.2012р., доданого до копії матеріалів, необхідних для розгляду касаційної скарги, надісланих у суд касаційної інстанції відповідно до приписів статті 106 ч.3 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_4 просив суд апеляційної інстанції у зв'язку із відрядженням відкласти розгляд справи, а тому був належним чином повідомлений про її розгляд.

Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі Господарського суду Одеської області №10/17-4801-2011-без змін.