Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кота О.В. суддів Шевчук С.Р. Кролевець О.А.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. у справі № 5010/868/2011-9/37 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Екстім-Престиж" до1) Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Екстім" 2) Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської дирекції третя особа Фізична особа ОСОБА_5 провизнання договорів недійсними та стягнення з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 21 504,59 доларів США та 139 725,51 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:- - позивача ОСОБА_6, дов. б/н від 10.02.2012 р.- відповідача 1 не з'явились- відповідача 2ОСОБА_7, дов. № 135/11 від 22.07.2011 р.- третьої особине з'явились

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Екстім-Престиж" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Екстім" та публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Івано-Франківської дирекції про визнання недійсними договору про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.2009 р., додаткового договору № 010/09-00/07-034/6 G5-K від 22.12.2009 р. до кредитного договору № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008 р., додаткового договору № 012/00-20-07/035/5 G5-K від 22.12.2009 р. до кредитного договору № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 р., договору іпотеки від 22.12.2009 р. від 22.12.2009 р. та стягнення з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 21 504, 59 доларів США, що еквівалентно 171 456, 10 грн. станом на 24.06.11р. за курсом НБУ, та 139 725, 51 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011 р. (суддя Фанди О.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. (у складі головуючого Мурської Х.В., суддів Гриців В.М., Давид Л.Л.) у справі №5010/868/2011-9/37, позов ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж" задоволено. Визнано недійсним договір про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.2009 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ фірма "Екстім" та ТОВ "Торговий Центр "Екстім Престиж". Визнано недійсними:

- додатковий договір № 010/09-00/07-034/6 G5-K до кредитного договору № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008 року, укладений 22.12.2009р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий Центр "Екстім Престиж";

- додатковий договір № 012/00-20-07/035/5 G5-K до кредитного договору № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 року, укладений 22.12.2009р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий Центр "Екстім Престиж";

- договір іпотеки від 22.12.2009 року, укладений 22.12.2009 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий Центр "Екстім Престиж", посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 3558.

Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТОВ "Торговий Центр "Екстім Престиж" 21 504, 59 доларів США, що еквівалентно 171 456, 10 грн. станом на 24.06.11 р. за курсом НБУ, та 139 725, 51 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2011 р. у справі №5010/868/2011-9/37, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач -ТОВ "Торговий центр "Екстім-Престиж", надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відповідач 2 та третя особа не скористались правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 22.12.2009 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором), ТОВ фірма "Екстім" (первісним боржником) та ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж" (новим боржником) було укладено трьохсторонній договір про переведення боргу №11/09-10/001, відповідно до п. 1.1 якого первісний боржник за згодою кредитора перевів свої боргові зобов'язання за кредитним договором №012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.2007 р., викладеним в новій редакції додатковим договором № 012/00-20-07/035/4 G5-К від 22.12.09 р. та кредитним договором № 010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.08 р., викладеним в новій редакції додатковим договором № 010/09-00/07-034 G5-К від 13.06.08р., викладеним в новій редакції додатковим договором № 010/09-00/07-034/5 G5-К від 22.12.09 р. на нового боржника, а новий боржник замінив первісного боржника як сторону - позичальника у вищезазначених кредитних договорах та прийняв на себе всі його права та обов'язки за ними.

Загальна сума заборгованості за кредитними договорами на дату укладення договору про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009 р. складала 909 972 долари США 82 центи та 2 893 000 грн.

Від імені первісного боржника договір про переведення боргу був підписаний комерційним директором ТОВ фірма "Екстім" -ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом.

Зі сторони нового боржника договір про переведення боргу був підписаний директором ТОВ "Торговий центр "Екстім-Престиж" -ОСОБА_5, що діяв на підставі статуту. При цьому, загальними зборами учасників ТОВ "Торговий Центр "Екстім-Престиж" одноголосно вирішено уповноважити директора товариства ОСОБА_5 на укладення і підписання з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від імені товариства усіх документів (договорів, угод тощо), необхідних для переведення боргу ТОВ фірма "Екстім" по кредитних договорах, укладених в рамках генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07 року, а також договорів іпотеки та інших необхідних документів з правом визначення усіх істотних умов таких документів (договорів, угод тощо) на його розсуд як директора товариства (протокол № 5 від 22.12.09 року).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009 р. як зі сторони первісного боржника, так і зі сторони нового боржника було підписано однією і тією ж особою, яка одночасно була уповноваженим представником двох сторін договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

З врахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність правових підстав для визнання договору про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.2009 р. недійсним, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 238 Цивільного кодексу України.

Також, щодо додаткового договору № 010/09-00/07-034/6 G5-K до кредитного договору № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008 р. та додаткового договору № 012/00-20-07/035/5 G5-K до кредитного договору №012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 р., укладених 22.12.2009 р. між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж", то суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що вказані правочини також підлягають визнанню недійсними, оскільки підставою для внесення змін до них щодо особи боржника став договір про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009р., який вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції також погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 22.12.2009 р., укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж", як такого, що був укладений в забезпечення зобов'язання нового боржника -ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж", з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В силу вимог ст. ст. 546, 575 Цивільного кодексу України застава (іпотека) є видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

З врахуванням того, що договір іпотеки від 22.12.2009 р. був укладений на підставі договору про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.2009 р. та кредитних договорів з урахуванням додаткових договорів від 22.12.2009 р. про внесених змін щодо особи боржника, які підлягають визнанню недійсними, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним спірного договору іпотеки відповідно до ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, визнання недійсними договору про переведення боргу №11/09-10/001 від 22.12.2009 р., додаткових договорів до кредитних угод від 22.12.2009 р. та договору іпотеки від 22.12.2009 р. є підставою для застосування наслідків недійсності правочину.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з довідкою Івано-Франківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" № С-09-42-2/07-58 від 07.04.11 р., ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж" сплатило кошти в розмірі 139 725, 51 грн. на погашення відсотків за кредитним договором № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.2008 р., та в розмірі 21 504, 59 доларів США на погашення відсотків за кредитним договором № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.2007 р.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що кошти сплачені ТОВ "Торговий центр "Екстім Престиж" на погашення відсотків за кредитними договорами згідно з додатковими договорами від 22.12.2009 р. підлягають поверненню позивачу відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаного висновку суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 5010/868/2011-9/37.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. у справі № 5010/868/2011-9/37 залишити без змін.