Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Куровського С.В.,розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтавана рішення від 12.01.2012 р. господарського суду Полтавської області та постанову від 27.02.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі №18/3378/11 господарського суду Полтавської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп", м. Чернігів до дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава про стягнення 538 005,61 грн.третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Служба автомобільних доріг у Полтавській області, м. Полтавав судовому засіданні взяли участь представники:

позивача відповідачаОСОБА_5, довір.; ОСОБА_6, ОСОБА_7, довір.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Лайн Груп" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі -відповідач) про стягнення 533 948,83 грн. заборгованості, 2 915 грн. пені та 1 141,40 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 р. у справі №18/3378/11 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 533 948,83 грн. основного боргу, 1 141,40 грн. 3% річних та судові витрати. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р. (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 212, 241, 530, 631 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 34, 43, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ). Скаржник зазначає, що спірні роботи виконані позивачем поза межами укладених з відповідачем договорів, а додаткові угоди про продовження строку договорів підписані від імені відповідача не уповноваженою особою, за відсутності доказів схвалення вказаних правочинів з боку відповідача.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами було укладено ряд договорів субпідряду на поточний ремонт автомобільних доріг державного значення зі строком дії до 31.12.2010 р., а саме: №2-11тр, №3-11тр, №4-11тр від 04.06.2010 р., №49-08, №50-08, №51-08, №52-08 від 10.08.2010 р., відповідно до умов яких відповідач (генпідрядник) доручає, а позивач (субпідрядник) -виконує роботи з поточного ремонту автомобільних доріг.

У подальшому додатковими угодами до вказаних договорів сторони продовжили строк їх дії до 31.12.2011 р.

У зв'язку з чим протягом лютого-березня 2011 року позивач виконав роботи на загальну суму 540 610 грн., які прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками актами виконаних робіт.

08.06.2011 р. між сторонами складено протокол погашення зустрічних однорідних вимог та акт звірки взаємних розрахунків, які з боку відповідача підписані відповідно директором та головним бухгалтером та згідно яких відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 533 948, 33 грн.

Отже, вищезазначені обставини відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України свідчать про схвалення відповідачем правочинів щодо продовження дії договорів субпідряду шляхом прийняття у встановленому порядку виконаних позивачем у 2011 році підрядних робіт та визнання заборгованості, яка є предметом позовних вимог у даній справі.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині стягнення 533 948,83 грн. основного боргу та 1 141,40 грн. 3% річних є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р. у справі № 18/3378/11 залишити без змін.