Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 

Суду України у складі:

головуючого                                          Кривенка В.В.,

суддів:             Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

                     Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –

розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України справу за позовом прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України до Лівадійської селищної ради, Радгоспу-заводу "Лівадія" Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апекс-Південь" про визнання недійсним рішення, договору, зобов’язання повернути земельну ділянку та застосування наслідків недійсності правочину,

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2006 року залишено без змін рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 жовтня 2005 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2005 року, якими в задоволенні позову відмовлено.

У скарзі про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України просить скасувати ухвалу касаційного суду і направити справу за належністю до Вищого господарського суду України. В обґрунтування скарги посилається на неоднакове застосування судами касаційних інстанцій норми процесуального права, а саме статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що касаційні суди неоднаково застосували норми процесуального права, які визначають їхню юрисдикцію.

Відповідно до частини 1 статті 210 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

У статті 5 КАС установлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1), а провадження в адміністративних справах -відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 2).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що до юрисдикції адміністративного суду касаційної інстанції належить перегляд судових рішень у справах, розглянутих у період дії КАС за встановленими ним правилами. Отже, Вищий адміністративний суд України не може переглядати рішення у справах, які розглянуто не за правилами цього Кодексу.

У справі, що розглядається, рішення було ухвалено судом першої інстанції у порядку господарського судочинства та переглянуто апеляційним судом після набрання чинності КАС за нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Ця обставина виключала можливість касаційного перегляду зазначеної справи Вищим адміністративним судом України.

Керуючись статтями 241- 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs404374) від 14 грудня 2006 року скасувати.

Справу направити за належністю до Вищого господарського суду України.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.