Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" на постанову та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року господарського суду Харківської області від 15.09.2011 рокуу справі господарського суду № 5023/6967/11 Харківської областіза заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про визнання банкрутом ліквідатор Пянов С.В.в судове засідання з'явились представники сторін:

від АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_6 (довіреність від 29.12.2011 року № 5487) від фізичної особи -підприємця -ОСОБА_4 не з'явився

ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2011 року (суддя Усатий В.О.) порушено провадження у справі № 5023/6967/11 про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (далі -ОСОБА_4, боржника) за його заявою згідно процедури, регламентованої статтею 47 -49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Законом), призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.09.2011 року, накладено арешт на все майно ФОП ОСОБА_4, за винятком майна на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (том 1, а.с. 2 -3).

Постановою господарського суду Харківської області від 15.09.2011 року визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, строки виконання всіх грошових зобов'язань вважаються такими, що настали; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; скасовано арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого П"янова Сергія Васильовича, затверджено винагороду ліквідатору П"янову C.B. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, зобов'язано ліквідатора відповідно до пунктів 3, 5 статті 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені статтями 25- 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених частиною 7 статті 48, статтею 49 Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, встановлено строк для пред'явлення кредиторами до господарського суду вимог до боржника - 1 місяць з дня опублікування в офіційному друкованими органі оголошення про визнання боржника банкрутом, зобов'язано ліквідатора в строк до 15.09.2012 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкта ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих _документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута (том 1, а.с. 63 -66).

Не погоджуючись з винесеною постановою місцевого господарського суду, АТ "УкрСиббанк" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції від 15.09.2011 року та припинити провадження у справі № 5023/6967/11, доводячи відсутність у наданого векселя, як безспірного зобов"язання боржника -фізичної особи, суб"єкта підприємницької діяльності вексельної сили, недотримання 3-місячного строку, передбаченого статтею 6 Закону для порушення справи про банкрутством.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 15.09.2011 року у справі № 5023/6967/11 залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про доведення боржником безспірної заборгованості, яка випливає з підприємницької діяльності боржника та не задовольнялась боржником більше трьох місяців (том 2, а.с. 59-65).

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, АТ "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 16.02.2012 року та постанову місцевого господарського суду від 15.09.2011 року у справі № 5023/6967/11 та припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 53, 196, 558 Цивільного кодексу України, статей 6, 7, 9, 11, 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 4, 5, 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", статей 2, 23, 32, 76 - 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та статей 41 -44, 22, 34, 80, 84, 99, 104, 11110 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника скаржника, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до частин 1, 3 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом (1798-12) та іншими законодавчими актами України; провадження у справах про банкрутство окремих категорій субєктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом УІ цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, чинним законодавством про банкрутство не передбачено можливості порушення провадження у справі про банкрутство фізичних осіб, а тільки фізичних осіб -суб"єктів підприємницької діяльності за наявності до них грошових вимог кредиторів, які випливають саме з підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить:

(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

(2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

(3) зазначення строку платежу;

(4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

(5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

(6) зазначення дати і місця складання простого векселя;

(7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Частиною 3 статті 5 Закону України " Про обіг векселів в Україні" ( в редакції ЗУ від 25.12.2002року N 364-IV (364-15) , чинній на момент складення спірного векселя) передбачено, що від імені фізичних осіб вексель підписується - власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням індивідуального ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, наданого органом державної податкової служби (крім випадків відсутності індивідуального ідентифікаційного номера в осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття індивідуального ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи), та паспортних даних векселедавця-трасанта (серія та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, місце проживання). Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).

Отже, дані паспорта та ідентифікаційного номера фізичної особи є обов'язковими реквізитами підпису фізичної особи, і без їх зазначення таку особу не можна вважати векселедавцем (трасатом). Зазначена правова позиція роз'яснена пунктом 4 Постанови Верховного Суду України №5 від 08.06.2007року (v0005700-07) "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій боржником є фізична особа -підприємець ОСОБА_4, проживаючий в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстсрований суб'єктом підприємницької діяльності згідно Свідоцтва НОМЕР_2 від 23.05.2006р., який самостійно звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статей 47-48 Закону, зазначивши підставою для порушення провадження у справі про банкрутство безспірну заборгованість перед ФОП ОСОБА_8 на суму 394625грн. згідно Простого векселя №80351599227892, складеного 05.07.2005року фізичною особою ОСОБА_9 із строком платежу 04.07.2011року, авалістом якого виступив ОСОБА_4, опротестованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 05.07.2011року по реєстру №2422, з видачею нотаріусом ОСОБА_10 виконавчого напису від 14.07.2011року на суму 308475грн., на підставі якого було порушено виконавче провадження Постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 26.07.2011року (том 1, а.с. 4).

Матеріалами справи підтверджується, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство -18.08.2011року заявником не було надано до заяви про порушення справи про банкрутство оригіналу Простого векселя №80351599227892, складеного 05.07.2005року фізичною особою ОСОБА_9, авалістом якого виступив ОСОБА_4, який був єдиним доказом наявності у боржника заборгованості перед кредиторами, яка випливає з підприємницької діяльності, оскільки решта грошових вимог до боржника випливали із зобов'язань фізичної особи ОСОБА_4 за отриманими ним кредитами в різних банках, не були пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності та не могли бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство. Відтак, висновки суду першої інстанції про наявність у боржника зобов"язань, які випливали з підприємницької діяльності не обґрунтовувались належними доказами у справі.

Матеріалами справи підтверджується подання ліквідатором апеляційному суду оригіналу Простого векселя №80351599227892 складеного 05.07.2005року фізичною особою ОСОБА_9, авалістом якого виступив ОСОБА_4, "ід. НОМЕР_1", без зазначення даних паспорта осіб векселедавця, аваліста та векселедержателя (том 2, а.с. 14).

Переглядаючи справу в апеляційній інстанції та залучивши оригінал спірного векселя до матеріалів справи, апеляційний суд, в порушення статті 101 ГПК України, не дослідив зазначений доказ на предмет відповідності його вимогам статті 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та статті 5 Закону України " Про обіг векселів в Україні" та не звернув уваги на те, що відповідно до зазначених норм права спірний документ не може вважатися "векселем", як такий, що складений з дефектом форми, оскільки не містить даних паспорта векселедавця та аваліста, які вимагаються законом. Такий документ можна вважати борговою розпискою фізичної особи ОСОБА_9, яка не може підтверджувати безспірної заборгованості суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 перед суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8

З такою правовою позицією погоджується Верховний суд України згідно пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 08.06.2007року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні" (v0005700-07) .

Отже, незалежно від вчинення приватним нотаріусом протесту спірного векселя, видачі виконавчого напису та порушення виконавчого провадження, грошове зобов'язання, що випливає з підприємницької діяльності боржника не підтверджено належним доказом у справі, оскільки спірний вексель №80351599227892 не має вексельної сили внаслідок дефекту форми його складення. Також зазначеним векселем не підтверджується перебіг трьохмісячного строку невиконання цивільного зобов'язання боржником, оскільки строк платежу зазначено у векселі 04.07.2011року, а справа № 5023/6967/11 порушена судом 18.08.2011року.

З огляду на встановлене судами та застосувавши норми вексельного законодавства колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що наданий боржником згідно заяви про порушення справи про банкрутство єдиний доказ наявності заборгованості, що випливає з підприємницької діяльності згідно векселя №80351599227892 на суму 394625грн. не підтверджує безспірності грошових вимог до боржника кредитора ФОП ОСОБА_8 Отже, провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 порушено безпідставно.

З огляду на встановлене судами першої та апеляційної інстанцій та застосувавши зазначені вище норми вексельного законодавства та законодавства про банкрутство, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанції, а провадження у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 припинити, як таке, що порушено безпідставно згідно статей 6, 7, 47-49 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України. Накладений ухвалою суду від 18.08.2011року арешт на все майно боржника слід скасувати.

Відповідно до статті 122 ГПК України касаційний суд вважає необхідним вжити заходів до повороту виконання судового рішення шляхом надіслання державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника копії постанови касаційної інстанції про скасування постанови апеляційного суду та постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом та припинення провадження у справі про банкрутство № 5023/6967/11 для внесення зазначеної інформації до ЄДРПОУ.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України -

1. Касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року та постанову господарського суду Харківської області від 15.09.2011 року у справі № 5023/6967/11скасувати. Провадження у справі № 5023/6967/11 про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) припинити.

3. Арешт на все майно боржника ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1), накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2011року у справі № 5023/6967/11 скасувати.

4. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) внести до ЄДРПОУ дані про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2012року, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2012 року та постанови господарського суду Харківської області від 15.09.2011 року та припинення провадження у справі № 5023/6967/11 про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_4.